Комплект Балларда

Джеймс Грем Баллард

(1930–2009) — одна з найвидатніших фігур англійської літератури другої половини ХХ століття. Народився майбутній письменник у Шанхаї, в сім’ї британського дипломата. Під час Другої світової війни разом із батьками перебував у японському концтаборі для цивільних осіб. Після звільнення повернувся до Лондона, де закінчив школу і вступив до ВВС Великої Британії. Від 1956 року почав публікувати оповідання в науково-фантастичних журналах, а в 1961 році вийшов друком його перший роман «Вітер нізвідки», що був написаний у жанрі роману-катастрофи. Однак русло звичної фантастики не влаштовувало Балларда. 1970 року побачила світ збірка його оповідань «Виставка жорстокості», яка принесла письменнику скандальну відомість. Відтоді всю його увагу було зосереджено на відхиленнях у психології людини за екстремальних обставин. Кульмінацією нового періоду творчості став роман «Автокатастрофа» (1973), герой якого одержимий пристрастю до проектування смертей знаменитостей в автокатастрофах. Потім вийшли друком романи «Бетонний острів» (1973) і «Багатоповерхівка» (1975), які також представляють примарні злами свідомості людини, яку загнано в тісну нішу сучасного мегаполісу. Наприкінці ХХ — на початку ХХІ століття письменник публікує романи «Божевільні» (1988), «Суперканни» (2000) та «Люди міленіуму» (2003), де йдеться про відхилення у вчинках людей, які живляться мікродозами насильства, що їх регулярно надають засоби масової інформації. Останніми книгами сучасного класика стали роман «Царство боже» (2006) й автобіографічна книга «Дива життя» (2008). Джеймса Балларда вважають одним із найкращих англомовних стилістів, письменником-пророком. Його твори удостоєні безлічі літературних нагород, номінувалися на Букерівську премію, а найпочеснішою стала британська премія «Золоте перо», яка присуджується за видатні досягнення в літературі.