Чтиво

Rated 4.00 out of 5 based on 1 customer rating
(1 відгук)

150.0 грн

Ця книга — історія фантастичного успіху, невдач, любові, зради і шпигунства — побачила світ 2012 року і практично відразу була переведена багатьма європейськими мовами. Завдяки їй Джессі Келлерман остаточно закріпив за собою репутацію одного з найбільш парадоксальних насмішників у сучасній літературі. «Чтиво» — химерна, часом майже абсурдна, але чудово вигадана історія, в якій обіграні практично всі штампи, що використовуються авторами популярних трилерів і кримінальних романів. Тільки великий письменник міг змусити все це по-справжньому добре працювати. У цьому романі Келлерман скористався історією свого власного фантастичного літературного успіху і неабияк потішився, зігравши на контрасті між життям звичайного літератора і професійного шпигуна. Але справжня суть «чтива» захована набагато глибше.

Додаткова інформація

Артикул:

269681

Обкладинка:

Тверда

ISBN:

978-617-09-3327-0

Мова:

українська

Кількість сторінок:

416

Серія:

Бестселер

Розміри:

130х200 мм

Рік видання:

2017

Переклад:

Світлана Орлова

Автор: Джессі Келлерман
Жанр: шпигунський трилер

1 відгук для Чтиво

  1. Оцінено в 4 з 5

    Ксенія

    Ця книга якось одразу привернула мою увагу. І зацікавила вона мене не тільки обкладинкою та назвою, а й анотацією, згідно якої роман “Чтиво” – своєрідна суміш шпигунського трилеру з сатирою! Здалося знайомим і прізвище Келлерман… Не дивно, як виявилося. Батьки автора відомі у світі літератури, особливо гостросюжетної. І деякі твори Джонатана Келлермана – тата Джессі – я навіть читала. Ну, а зараз уже знайома і з творчістю сина.
    Роман “Чтиво” – дійсно суміш. Така дещо дивна суміш, але водночас і доволі цікава та оригінальна. Чого тут тільки не намішали: детектив, трилер, сатира, іронія, елементи антиутопії, драми й літератури абсурду. Коротко кажучи, всього і багато. Тому, починаючи читати книгу, приготуйтеся до найнесподіваніших вивертів сюжету і найтрилерішового трилеру, який ви коли-небудь читали! ))) Бо я була трохи не готова до детективної лінії роману, тож, коли читала ці сторінки, певно, мала спантеличений вигляд…
    Починалося все з того, що були собі два друга-письменники. Один успішний, другий не дуже. І звали їх Білл Ковальчик та Артур Пфефферкорн. Білл писав багато і його детективи читали по всьому світу, він навіть взяв собі претензійний псевдонім – Вільям де Валле. А Артур видав усього один серйозний роман, який не оцінили ні критики, ні читачі. Звичайно, що й життя їхні складалися по-різному і з часом друзями назвати їх було вже важко… Та раптова смерть Білла змінила все і для Пфефферкорна.
    Отут, дехто подумає, якраз і мала б розпочинатися детективна історія. Та не так сталося, як гадалося! 😉 Джессі Келлерман усе так закрутив, що передбачити розвиток подій зміг би лише оракул. А ще він трохи познущався над масовою літературою, перетворивши свій трилер на фарс з усіма можливими для подібних жанрів провалами. Тож, коли дійшло саме до детектива, з’явилося відчуття, що я переглядаю підбірку курйозів із серіалів і фільмів. Цілком зрозуміло, що за таких обставин і головний герой, Пфефферкорн, здається зовсім не героїчним, а комічним. Як і його пригоди.
    Проте за завісою всього смішного можна розгледіти і серйозні та важливі теми. Мені було цікаво читати і про літературу та письменство, і про муки творчості, і про проблеми у стосунках між друзями, коханими, батьками та дітьми, і про проблеми людства на прикладі вигаданої країни Злабії, в якій триває братовбивча війна. Ця маленька держава поділена надвоє інтересна й тим, що кожен може спробувати вгадати, на що саме натякає нам така алюзія…

    “Чому жорстокість завжди палає гарячіше в маленьких, нікому не відомих місцях?”

    Кому точно варто читати роман “Чтиво”:
    – людям із почуттям гумору;
    – тим, хто пише чи хотів би писати;
    – затятим книголюбам.
    Від себе ще дам невеличку пораду: звертайте увагу і на незначних персонажів (благо, героїв у книзі не так уже й багато!). Бо мені довелося в якийсь момент шукати, де ж саме раніше на сторінках роману певні люди вже згадувалися і хто вони в біса такі… ))

    “Книжки пишуть люди. А люди недосконалі. Саме їхня недосконалість і робить книги вартими того, щоб їх прочитали.”

Додати відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.