Олексій Філановський. #інтерв’ю з автором

Давненько ми не брали інтерв’ю у наших авторів. Але не скористатись сьогоднішньою можливістю ми не змогли. У нашого чудового автора «Головної маркетингової книги» і відомого топ-маркетолога Олексія Філановського нещодавно вийшла нова книжка. І це не просто книжка, це історичний роман під назвою «Провінціал». Ми розпитали у Олексія про нову книгу і дізнались багато цікавого. Отож налаштовуйтесь. Ми починаємо

Привіт, Олексію. «Провінціал» — ваш дебют у жанрі художньої літератури, наскільки складно вам було переключитися з  нон-фікшену?

Привіт. «Провінціала» я почав і закінчив писати до того, як узявся за «Головну маркетингову книгу», що стала першою з серії нон-фікшн. Отже правильніше говорити про перехід від художньої літератури до професійної.

А де ви знаходили натхнення для її написання?

Книжка тривалий  час було найцікавішим заняттям у моєму житті. Можливо, саме вона і була життям. Ручка і блокнот були найбажанішими предметами. Я отримував задоволення від того, що в мене є можливість піти в чарівний світ чотирнадцятого століття – трохи справжній, трохи вигаданий. Мені не потрібно було шукати натхнення, куди важливіше було знайти час. Поставивши крапку, я відчув не тільки щастя, а й спустошення.

Скільки часу ви працювали над книжкою?

Робота зайняла вісім років. Оскільки я не професійний письменник, то писав у вільний час. Іноді робота йшла інтенсивніше, іноді припинялася на пів року або навіть більше. Читаючи книжку, можна помітити, що різні фрагменти написані в різний час, адже і я як людина еволюціонував. Я навіть не можу сказати, що від початку знав, як повернеться сюжет, і лише ближче до закінчення роботи фінал з’явився в голові, а потім ліг на папір. Загалом я переписував книжку тричі. Спочатку я писав від руки, потім переносив текст у комп’ютер і редагував. Потім – «проходив» по тексту і правив ще раз. Результатом праці став opus magnum на 850 сторінок. У підсумковому варіанті, завдяки роботі редактора, залишилося чотириста, сподіваюся, найкращих.

Як би ви охарактеризували головного героя роману?

Головний герой передусім людина. Він любить життя і прищеплює іншим любов до життя в епоху, яка заохочує умертвіння плоті, почуттів і бажань. Скромність, стриманість, побожність – головні чесноти століття.

Дефан егоїстичний, він схильний досягати результату майже за будь-яку ціну, його важко назвати не тільки по-справжньому релігійним, але й навіть щирим християнином, він порушує заповіді – бреше, чинить перелюб, убиває (мабуть, з десяти заповідей йому найближче шанування батька і матері, а також він не створює собі кумирів і не жадає майна своїх ближніх). Він будує своє життя за власними правилами, узгоджуючи їх із загальноприйнятим шляхом дипломатичних хитрощів. Він щиро вважає, що людина повинна самостійно творити своє життя, і намагається донести цю позицію до всіх, хто хоче його слухати.

Дефан постійно блукає між діяльністю і спогляданням, знаходячи задоволення і в побудові фінансових схем, і в переговорах, і в створенні справжніх середньовічних брендів, і у виробництві алкогольних напоїв, з одного боку, і в жадібному читанні книг, розгляданні церков, подорожах по нових містах і селах – з іншого.

Головний герой всіляко намагається подолати зумовленість чотирнадцятого століття, і йому нерідко вдається в цьому досягти успіху.

Кому б ви порадили прочитати книжку?  Чому?

«Провінціал» – інтелектуальна проза, і я, подібно до Умберто Еко, закликаю читача стати співавтором. Кожен, читаючи роман, може не тільки уявити, як жили люди в чотирнадцятому столітті, а й самостійно добудувати думки, мотиви, почуття героїв.

«Провінціал», як і належить історичному роману, рясніє безліччю цікавих деталей, з яких можна відновити цілісну картину життя людей напередодні Ренесансу. Тому любителям історичних подробиць книжка припаде до смаку. Значна частина оповіді присвячена економіці, фінансам, маркетингу та менеджменту в тому вигляді, в якому вони були в Середні віки. Звичайно, роман про папського камерарія не може обійтися без історії релігії.

З іншого боку – це історія, розповідь про долю людини, у житті якої є успіхи, невдачі, почуття, бажання, розчарування, біль, щастя. Тому, якщо вам подобаються людські історії, — ця книжка для вас.

Ну і, напевно, передусім це книжка для тих, хто любить масштабні історії, в які можна зануритися, повністю абстрагувавшись від навколишнього світу.

І наостанок. Якщо б ви могли  стати літературним героєм,  хто б це був і чому?

 

Літературний герой, на якого, як мені здається, я схожий найбільше і життя якого я, напевно, із задоволенням би прожив, — це Йозеф Кнехт, головний герой «Гри в бісер» Германа Гессе. Людина, яка глибоко розуміє смисли, вміє поєднувати знання з різних галузей і віртуозно «грати» ними – це зразок для наслідування. Людина, яка може присвятити своє життя вивченню цікавих їй речей, – прекрасна рольова модель. Зрештою, людина, яка не тільки досягає певних вершин в ієрархії касталійського Ордена, але й робить значний внесок у розвиток Гри – хіба це не те, про що можна мріяти? Напевно, мені хотілося б повторити долю Магістра Гри в бісер. І, напевно, саме тому я пишу книжки, які можна назвати «історичними життєписами». У Касталії складання трьох творів, в яких випускник поміщає себе в одну з історичних епох, – невід’ємна частина випускного іспиту. Ми знаємо три життєписи Йозефа Кнехта, і мені б хотілося залишити як мінімум три власні життєписи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Розповімо про нові книги, свіжих вибірках і головних літературних подіях
Loading

Мова видання:

Розділи:

Серії:

Отримай знижку
X
-20%
На художню літературу
Діє до 15.08.2021
Не сумується з іншими акцiйними пропозицiями