30185106_1926554221008225_1692832507_n

ТОП-5 книг, що накриють вас емоціями

У цьому топі ми зібрали для вас новинки нашого видавництва, які уже можна придбати чи передзамовити за спеціальною ціною. Кожна з них вирізняється неабияким сюжетом, який змусить вас пережити і прожити разом з головними героями гострі емоції. Ці книги стали відкриттям для читачів по всьому світу. Знайомимо вас з ними і запрошуємо до читання.

  1. «Люди міленіуму» Джеймса Балларда

FB676010U_Lyudy-myllenyuma_obl-3D1

Джеймс Грем Баллард  – англійський письменник, одна з найбільших постатей англійської літератури другої половини XX століття. Популярність йому принесли науково-фантастичні оповідання і романи, а пізніше додалися психопатологічні трилери («Автокатастрофа», «Бетонний острів» та ін..).
У романі «Люди міленіуму»  автор прагне висвітлити темні сторони людського серця, підриваючи звичні уявлення про те, в чому полягає роль літератури. Головна тема Балларда – розкриття несподіваних і сутінкових глибин підсвідомості у вчинках звичайних людей, що ввібрали із мас-медіа ретельно відведені дози насильства.  «Люди Міленіуму» – це не трилер і не розхожа постапокаліптика, а перший абсолютно необхідний для прочитання роман ХХІ століття.

Головний герой Маркхем береться за розслідування «випадкової» смерті своєї дружини,. Поступово йому починає здаватись, що він от-от нащупає шляхи, що ведуть до винуватців її загибелі. Але, піддавшись власним прихованим пристрастям, Маркхем перетворюється на одного з функціонерів таємної організації. Весь роман рясніє надзвичайно яскравими, суто Баллардівськими персонажами: соціопатами, симулянтами, священиками, колишніми співробітниками спецслужб, які нині займаються виготовленням бомб для терористів, лікарями, під маскою яких переховуються геть інші персони. Врешті-решт головний герой отримує відповіді на всі свої запитання – але він і припустити не міг, що вони виявляться саме такими…

  1. «Вірус» Гелен Фіцджеральд

FB677007Y_VIRAL_obl_3D

Гелен Фіцджеральд – популярна англійська письменниця і сценаристка. Замолоду вона вивчала англійську мову та історію в університеті Мельбурна, а потім перебралася до Шотландії, де в університеті Глазго отримала ступінь магістра в галузі соціальної роботи.

Перші літературні спроби Гелен відносяться до часу її роботи з ув’язненими, засудженими за сексуальні злочини, в тюрмі Барлінні в Глазго. Потім вона залишила цю роботу, щоб зосередитися на письменницькій кар’єрі, але після декількох років повернулася і продовжує працювати на колишньому місці на півставки. Цей досвід, як вона стверджує, лежить в основі більшої частини її дванадцяти романів.

Практично всі романи письменниці мали широкий суспільний резонанс, хоча порушені в них теми продовжують бентежити і шокувати деяких читачів, і отримали визнання навіть найсуворіших критиків. Критики вважають книги Фіцджеральд трилерами, що не підкоряються традиційним канонам жанру.
Такою є і «Вірус» – на диво глибокий, правдивий роман, що постійно тримає нерви читача в напрузі. Автор гостро відчуває природу глибинного, первісного страху батьків за долі дітей, а крім того, володіє вражаючим даром візуалізації – практично кожна сцена набуває реального об’єму і надзвичайної переконливості. Історія про те, чим може обернутись будь-який вчинок, зроблений у минулому, і як усе можна виправити.

 

  1. «Метод 15/33» Шеннон Кьорк

FB722006Y_Method-15-33_obl_3D

Шеннон Кьорк – юрист, професор права, письменниця, яка працює в жанрі трилера.
Народилася в місті Істон, штат Пенсильванія. Свої ранні роки провела, подорожуючи з батьками країною. Шеннон навчалася у Trinity High School. У 1998 році вона закінчила юридичний факультет Suffolk Law School, де зараз займає посаду професора права. Шеннон – триразова фіналістка конкурсу творів імені Вільяма Фолкнера: у 2012 році – за роман «The Extraordinary Journey of Vivienne Marshall», в 2013 – за роман «Method 15/33» і 2014 року – за книгу «The Impossibility of Interplanetary Love». Також Шеннон є членом Міжнародної асоціації авторів трилерів і Асоціації детективних письменників.

У романі «Метод 15/33» розповідається про шістнадцятирічну, на перший погляд безпорадну вагітну дівчинку Лізу. Та героїня цього непересічного роману насправді дуже непроста особистість. Вона має дар маніпулювати людьми, вона методична і безжальна, а її мозок працює, наче комп’ютер. І вона прагне лише двох речей: урятувати свого ще не народженого сина і нещадно помститися викрадачеві. Та настає хвилина, коли в карколомних поворотах сюжету і читач, і агенти ФБР, які намагаються знайти викрадену дівчину, перестають розуміти, хто тут жертва, а хто –злочинець. Ця історія про те, що трапляється, коли потерпілий так само холоднокровний і безжальний, як і той, хто вчинив злочин.

  1. «Лілі та восьминіг» Стівена Роулі

Lyly-y-osmynog_obl-3D-e1510244808332

Стівен Роулі – сценарист і письменник. Раніше він був публіцистом і фахівцем з реклами (в числі його клієнтів – премія «Тоні» і сатиричний сайт «The Onion»), працював фахівцем з маркетингу в кіно, пізніше – асистентом адвоката у сфері права засобів масової інформації. Крім сценаріїв, перу Стівена належать численні статті, опубліковані в журналах, присвячених шоу-бізнесу, він вів колонку в  альтернативному щотижневику в Лос-Анджелесі. «Лілі та восьминіг» – його перший роман.

Історія роману описує стосунки 42-річного письменника Теда та його такси Лілі. У нього велике серце, в якому місця вистачить усім: рідним, близьким, колегам. Але радість йому приносять не тільки люди, але й Лілі. Їхньому тандему вже дванадцять років, і безтурботне життя могло б тривати і далі, але одного разу собака прокидається з восьминогом на голові. Дивна недуга збирається забрати у Теда його любов. Але він не збирається здаватися і вирушає разом з Лілі в подорож, в якій йому судилося зустрітися з власними страхами і нарешті вирішити: відпустити того, кого любиш , чи страждати і продовжувати боротися.

 

  1. «Сповнена віри» Еліс Гоффман

FB6901206Y_Faithful_obl_3D

Еліс Гоффман  — американська письменниця, яка отримала світову відомість завдяки роману «Практична магія» (1996), який було покладено в основу однойменного фільму режисера Гріффіна Данна з Ніколь Кідман і Сандрою Баллок у головних ролях.
Еліс Гофман подарувала читачам близько тридцяти яскравих і захопливих романів, три збірки оповідань і вісім книжок для дітей і підлітків. Практично всі її книги відзначаються вигадливими іронічними сюжетами, містять елементи магії й контактів із потойбічним світом. Наразі вони перекладені двадцятьма мовами і налічують понад сотню видань.

«Сповнена віри» – роман, який незабаром вийде у нашому видавництві.

Шелбі Річмонд була звичайною дівчиною з Лонг-Айленду, доки однієї зимової ночі жахлива трагедія не змінила її долю. З того часу вона постійно відчувала величезний тягар провини.

Що відбувається, коли життя йде шкереберть? Коли любов стає чимось настільки віддаленим і недосяжним, наче зірка в небі? Ця книга — історія життя, сповнена найрізноманітніших емоцій, від темних страждань до справжнього щастя,  динамічний портрет молодої жінки, що знаходить свій шлях у сучасному світі. Шелбі має поборотися за своє майбутнє з власним минулим. Вона любить китайську їжу, собак, книжкові крамниці та чоловіків, яких мала б обходити стороною. У Нью-Йорку дівчина знаходить ангела, що спостерігав за нею з тієї смертельної крижаної ночі.

Шелбі — особа, в яку ви обов’язково закохаєтесь, настільки правдоподібною та милою вона є.

Для всіх, хто колись був уразливим підлітком, для кожної матері, донька якої втратила свій шлях, «Сповнена віри» — дорожня карта.

26914113_1883338391996475_913108260_n

Яскраві новинки – “Вулфголл” і “Везіть тіла” Гіларі Мантел

Романи, на які багато хто з вас із нетерпінням чекали. «Вулфголл» та «Везіть тіла». І ось нарешті їх можна відкрити, вдихнути чудовий запах паперової книги і зануритись у захопливі сюжети, які Гіларі Мантел вправно розстелила на сторінках двох своїх романів.

Гіларі Мантел стала першою авторкою, яка отримала Букерівську премію і за сиквел. У 2009 році вона була відзначена цією нагородою за вигадану біографію Томаса Кромвеля під назвою «Вулфголл», а в 2012 році — за роман-продовження «Везіть тіла». Взимку 2015 року відбулася прем’єра першого сезону британського серіалу «Вулфголл», заснованого на сюжетах цих двох романів. Режисер Пітер Козмінський, приступаючи до екранізації, назвав ці книги «великими сучасними романами».

26913477_1883010292029285_1198841105_n

У «Вулфголл» Гіларі Мантел знайомить нас з Англією 20-их років ХVI ст. Країна на межі катастрофи – коли король Генріх VIII помре, не залишивши спадкоємця, то громадянської війни не уникнути. Але на арені історії з’являється Томас Кромвель, син коваля-дебошира, політичний геній, чиї знаряддя – підкуп, погрози і лестощі. У нього велика мета – перетворити Англію за своєю волею і бажанням короля, якому він віддано служить. За життя Томас Кромвель був одним з найбільш ненависних людей в Англії. Цього «вискочку» звинувачували в тому, що він «прогриз собі зубами» дорогу з лондонських нетрів до вершин влади, потіснивши родовитих аристократів, і безсоромно маніпулював своїм господарем. Але письменниці вдалося з шекспірівською широтою показати, як жадібний тимчасовий правитель крок за кроком перетворюється на мудрого політика, який став одним із творців сучасної Англії.

У другому романі майбутньої трилогії «Везіть тіла» Томасу Кромвелю, колишньому союзнику королеви Анни, вдалося створити складну систему інтриг, помилкових свідчень, інсценівок і наклепницьких вигадок, які призвели до арешту Анни і звинувачення її в зраді, кровозмішенні і чаклунстві. Свідчення сучасників упереджені й недостовірні, а «останній лист» нещасної королеви – явна фальшивка. Що ж відбувалося насправді? Для цього потрібно зазирнути під обкладинку.

26940643_1883017798695201_1766610474_n

Сама Гіларі каже про «Везіть тіла»:

 «…У цій книзі я намагалася показати останні тижні життя королеви Анни з точки зору Томаса Кромвеля. Я не стверджую, що все було саме так, а лише пропоную свою версію. І, зрозуміло, це книга навіть не про Анну Болейн і не про Генріха VIII, але про кар’єру Томаса Кромвеля, чия повна біографія досі не написана. Пан державний секретар усе ще залишається лискучим, м’ясистим і глибоко захованим, як найапетитніша ягідка в різдвяному пирозі, проте я продовжу свої зусилля витягти його звідти на світ…».

 

А ми радимо вам не зволікати і мерщій замовляти книгу.

І приємного вам читання!

Fabula_58

Уродженець Калуша Остап Українець презентував свою дебютну книгу

22 жовня у Калуській центральній бібліотеці відбулась чергова цікава літературна подія. Цього разу свою дебютну книгу калушанам презентував наш земляк, уродженець Калуша, молодий письменник та перекладач Остап Українець.  Роман має назву “Малхут”.  Жанр твору – історична спекуляція. 

 

Калушани не першими познайомилися із книгою Остапа Українця. Він вже встиг презентувати свій дебютний роман у Львові на цьогорічному Форумі видавців, а також у Хмельницькому та Києві.

У своїй книзі автор запрошує читача у місто Станіслав позаминулого століття.

Читати далі

Коли Марія не вважає себе святою, а Ісуса божим сином Читомо — Яндекс.Браузер

Коли Марія не вважає себе святою, а Ісуса божим сином

Романи знаних на Заході письменників часто з’являються супроводжувані певним розголосом і помпою, до того ж іноді відзвук їхньої слави настільки потужний, що долинає і до країн, у яких презентують переклади цих книжок. Поміж тим, є також книжки тихі – як за гучністю своєї появи, так і за суттю. Але ця тиша нерідко приховує глибину, якої не вистачає іншим, надміру розпіареним, творам. І коли натрапляєш на такі тихо-глибокі екземпляри, маєш повне право вважати, що тобі пощастило. До такої категорії належить і «Завіт Марії» ірландця Колма Тойбіна.   

Читати далі

сотник1

“Чигиринский сотник” – огляд

Новый роман известного автора – своеобразный дебют в жанрово-стилистическом смысле, ведь до недавнего времени Леонид Кононович был известен лишь своими боевиками с “национальной” подкладкой и остросоциальной прозой. “Чигиринский сотник” – это абсолютно иное чтиво корифея криминального жанра в украинской литературе. По сути – боевое казацкое фэнтези, классический рыцарский роман, а также несомненный травелог в духе “Властелина колец” Толкиена.

Читати далі

3

Господин Хорунжий

…Иногда суть этой интеллектуальной прозы маркируют рыночным лейблом «исторический детектив». Хотя читателю будет приятно, что для Украины это почти впервые, к тому же, дуэт Андрея и Светланы Климовых хорошо известен в наших краях также по иного рода нетривиальному чтиву.

В профессиональных кругах о нем говорят «плотная» проза с «тесными» связями с классикой жанра. Действительно, в «Моей сумасшедшей», словно в лучших книгах Андрея Битова и Дэна Брауна, кроме интриги, присутствует ее «жизненная» подоплека, темперированная недюжинными знаниями материала.

Читати далі

4

Як боролися з космополітизмом і націоналізмом

Несподіваний цей роман для сучасного читача не лише тому, що він страшний і водночас страшенно цікавий. Просто написала його українка з Чернігова, будучи в статусі зірки нової московської журналістики 1990-х і знаковим персонажем з легендарної шпальти мистецтв в газеті «Сегодня».

І свій роман вона так само компонує, немов захопливу історію епохи. І насамперед як гостросюжетне кіно. Що, додамо, притаманно її постмодерністському поколінню, в якому, наприклад, герой роману ще однієї зірки того часу, В’ячеслава Куріцина заробляє на життя тим, що «танцює кіно».

Читати далі

сотник

Українське патріотичне фентезі: Леонід Кононович

Леонід Кононович – автор, якого нелегко рецензувати. Його прозу хочеться безкінечно цитувати і, звісно, читати, читати. Читати повільно, аби книга якомога довше не закінчувалась. І найновіший твір письменника «Чигиринський сотник», що трапився мені під час пошуків якісних зразків українського патріотичного фентезі, є річчю потужною, знаковою та, схоже, таки вельми недооціненою в нашому сучасному літпроцесі, заполоненому перекладами.

Читати далі

сноб

Сноб – Андрей и Светлана Климовы. Моя сумасшедшая

…Иногда «рыночную» суть подобной интеллектуальной прозы маркируют удобным лейблом «исторический детектив». Хотя для Украины это почти впервые, к тому же, авторы (собственно, писательский дуэт) хорошо известны по иного рода нетривиальному чтиву. Исторические и арт-детективы — вот основной регистр, в котором они издавна и профессионально «звучат» на межрегиональной сцене.

В узких кругах об их письме говорят «плотная» проза с «тесными» связями с классикой жанра. Но это профессиональная точка зрения, а народная, так сказать, подтверждена читательским кошельком. Климовы — читаемые и продаваемые писатели. И действительно, в «Моей сумасшедшей», словно в лучших книгах Андрея Битова и Дэна Брауна, кроме интриги, присутствует ее «жизненная» подоплека, темперированная недюжинными знаниями материала. Так сказать, изнанка жанра, в которую тянет заглянуть, поскольку не каждому такой багаж по плечу.

Ведь такого напряженного ритма, как в романе Светланы и Андрея Климовых, синкопированного трагическими сценами из истории украинской советской литературы вроде самоубийства Мыколы Хвылевого (в романе — Петра Хорунжего), вокруг которого закручена интрига, давно не случалось в размеренной библиографии Расстрелянного Возрождения. «Омытая революцией, — так заканчивал он памфлет, — Украина глядит на нас из синей бездны будущего и зовет туда, в звездный Вифлеем… И что бы ни случилось — она неудержимо надвигается на нас…»

В этом лирическом эпосе с элементами мистического триллера перед нами проносится лихая кавалькада знаковых фигур 1920-30-х гг., разгадываются оборванные на полуслове тайны, описываются пьянки-гулянки литературной братии, цеховые, семейные и прочие причинно-следственные связи, сгоревшие в жаркой репрессивной метели. Но настоящее будущее — оно не такое, о чем поведает нам неизвестная рукопись Хвылевого, хранящаяся в его таинственном чемоданчике. «Там стояли те, кого она хорошо знала,- тесная кучка, и с ними Казимир Валер, художник. Она не могла не узнать эту худощавую сутулую спину, прямые плечи, длинные легкие волосы, хрипловатый, полный насмешки, голос. Руки его летали — как всегда, когда он был нетрезв… Впрочем, Казимира она видела трезвым всего однажды — это было… задолго до Балия».

И происходит эта «харьковская» романная мистерия на фоне знакомых из хрестоматийной классики литературных ландшафтов: Сумская улица, театр «Березиль», опустевший писательский Дом «Слово». И лаконично, искусными штрихами изображен безумный трагический банкет писательской братии в начале 1930-х годов как реакции на страх перед неминуемыми политическими репрессиями. «Иосиф Гаркуша, сидевший рядом, рассмеялся, а Хорунжий, которому волны хмеля то подбрасывали ни с чем не сообразные видения, то откатывались, возвращая к реальности, буркнул под нос, морщась: «Х-хос-спода гуляют!…»

Джерело: https://snob.ru/profile/16332/blog/117381