Morfii
Розмова про важливе: які переклади читати на Book Forum. Щепан Твардох “Морфій”

Від початку роман нагадує суцільний потік зміненої свідомості в традиціях «Голоду» Кнута Гамсуна й «Москви — Пєтушки» Венедикта Єрофєєва. Проте згодом стає зрозуміло, що головний герой у Щепана Твардоха виявляється не просто морфіністом, що ходить вулицями галюцинаторного міста. Його місто – міжвоєнна Варшава – ще не оговталася після Першої світової війни, хоча вже насуває Друга. Автор не перевантажує текст хронологією, проте насичує його деталями з життя в окупаційному режимі.

Morfii

 

Читач опиняється в розпусній атмосфері польських (згодом – і угорських) барів, приватних квартир, де відбуваються вакханалії, вечірки з повіями й морфієм – усе це таємно від патруля й комендантської години. Реальність він бачить крізь роздвоєну свідомість головного героя Константина.

 

Усі роздуми головного героя відбуваються у формі внутрішнього діалогу. Він сперечається з собою й ставить під сумнів кожне своє рішення.

Йому неодноразово випадає робити вибір, і щораз складніший: між тверезістю й солодким сп’янінням, між жінками, мовами, між батьком і матір’ю, польською ідентичністю й німецькою.

 

Тривога в передчутті війни розпалюється дедалі сильніше; і хоча Константи постійно повторює, що вірить у скороминучість скрути й майбутній спокій і добробут, читач усвідомлює, що герой лише вдається до чергової брехні – передовсім – собі.

 

Джерело: http://www.chytomo.com/rozmova-pro-vazhlyve-iaki-pereklady-chytaty-na-book-forum/

30180335_1925999507730363_1943503279_n
Книжка у відпустку.

FB677006Y_The Tsar’s Dwarf_obl 3D

Данська література залишається для наших теренів екзотикою, до якої роман Пітера Х. Фогтдаля “Царська карлиця” додає ще більше незвичності. Роман, що з першого погляду скидається на історичний, написаний доволі вільно. Автор не обтяжує оповідь зайвими деталями й подробицями, але приваблює яскравими образами й несподіваними сюжетними лініями.

Фогтдаль, пишучи про минуле, піднімає тему свободи та гідності особистості, що є надзвичайно актуальною нині. Головна героїня роману ‒ Сорін ‒ карлиця, яку Петру I подарував король Данії. Жінка, розумна, кмітлива, гостра на язик, опиняється в Санкт-Петербурзі, в оточенні, яке лякає своєю дикістю.

Сорін стає іграшкою, об’єктом для насмішок, але при цьому всьому не втрачає людську подобу. Те, що може вразити вітчизняного читача, ‒ це образ російського царя, який вибивається з усталеного портрета монарха ‒ світоча науки та європеїзації своєї темної країни.

Атмосфера роману вимагає відповідної реалізації, тому текст Фогтдаля часто є жорстоким, гротескним. Завдяки сарказму сама Сорін захищається від ворожого до неї світу. Тому це книжка не для вразливих, а тих, кому до вподоби стилістика крутійських романів з усією їхньої відвертістю, натуралізмом та емоціями, доведеними до найвищих градусів.

 

 

 

Джерело: https://espreso.tv/article/2018/07/24/pyat_knyzhok_u_vidpustku10

630_360_1500556131-7610
Топ-25 книг для читання на морі, у горах, у літаку та поїзді, на пляжі та на дивані)

“Поросяча етика” О. Генрі

Історія світової літератури знає не так уже й багато справж­ніх майстрів короткого оповідання. Серед них такі уславлені імена, як Антон Чехов, Акутагава Рюноске, Орасіо Кірога, Сакі, Стівен Кінг. Сюди ж із повним правом зараховують і Віль­яма Сідні Портера, який обрав собі літературний псевдонім О. Генрі (1862–1910). Читати далі

Screenshot_3
ТОП 5 від “Друг Читача”

Сливове дерево
Еллен Марі Вайсман

 

d524a700d2b58f6aa42494ee848c5514

Глибоко зворушлива і майстерно написана історія про людську здатність виживати та вірно кохати за будь-яких обставин. Сімнадцятирічна Крістіна мріє про щасливе та прекрасне майбутнє, вона любить музику, читає багато книг, дівчина закохана у сина заможних євреїв. Несподівано життя навкруги змінюється. Під впливом гітлерівського режиму Німечинна стає зовсім іншою, тепер скрізь маячать антисемітські плакати. Крістіні заборонено бачитися з коханим, заборонено критикувати нову владу. Але смілива німкеня не зупинилась, а продовжувала впродовж багатьох років боротися з новими порядками. Пройшовши всі кола пекла, вона залишається живою, аби розповісти про весь жах гітлерівської влади на цілий світ.

 

 

Авторка огляду Анна Поточняк

Повну версію огляду можна прочитати за посиланням: https://goo.gl/TdJVar

5c50aa6-uliura
На тлі урбаністичних пейзажів: п’ять українських романів про місто

Уже в «Гільгамеші» є опис міста, і можна прослідкувати протиставлене світосприйняття городянина і не-городянина. Що вже казати про наші часи, коли розумники впевнено говорять про урбаністичну культурну свідомість. Місто –  не тільки просторова організація, а й середовище – особливий спосіб соціальних зв’язків. Великі міста – це місця невипадкових зустрічей.

Кажуть, що урбаністична свідомість знеособлює. У пошуку відповідей на питання «Хто я?» велике місто – не найкращий порадник. Масове виробництво і споживання типових речей, добровільна соціальна ізоляція мешканців мегаполісів, специфіка непарної «міської родини» – вони підривають сталість ідентичності. Місто – першочергово штука утилітарна. А як щодо міста-на-папері?

Місто як об’єкт естетичного переживання. А ще: місто як суб’єкт естетичної дії. Зрештою, чи не найглибша книжка про «інтимність урбаністики» зветься «Невидимі міста» (Італо Кальвіно написав), і то не випадкового. Українська проза не так давно почала міркувати про місто (як тільки її автори виїхали остаточно з села). Але способів зробити міста «видимими» у нас вже напрацьовано немало.Читати далі

221059_22359089_1534597993286091_1384366361_n.thumb
Олексій Нікітін. Маджонг

З одного боку, “Сотні мільйонів людей, зібравшись у компанії почетверо, на всіх континентах, серед яких, мабуть, і Антарктида, годинами виконують послідовності рухів, які називають грою в маджонг”, а з іншого, в такого автора, як Олексій Нікітін, що зажди залишається сумлінним літописцем “київського” часу в історії літератури, буденне просто не може не перетворитися на містичне.

Читати далі

Fabula_76
Володимир Кошелюк. Green Card.

Змушений виживати також герой цього гостросюжетного роману. Його жорстким форматом був здивований навіть автор передмови, батько українського бойовика Леонід Кононович. “Роман учителя географії з Корсуня Володимира Кошелюка став для мене справжнісіньким відкриттям: він геть ні на що не схожий, і, відкривши текст у своєму комп’ютері, я вже не зміг від нього відірватися”, – дізнаємося ми про переваги цієї книжки над рештою актуального чтива.

Читати далі

Fabula_57
Остап Українець. Малхут

Автор цього незвичного роману, виконаного в жанрі альтернативної історії, несамохіть підтримує традиції “івано-франківського феномену”, відомого в літератур своїм метафізичним краєзнавством. Цього разу перед нами історія адвоката і контрабандиста, а також “найкращого бургомістра Станіславова”, написана с особливою прискіпливістю до деталей побуту, культури, звичаїв.

Читати далі

821d2fca461995d4a6c799bc2a6fdccd29f098bb
Остап Українець “Малхут”

На створення роману “Малхут” молодого письменника Остапа Українця надихнула любов до рідного міста — Івано-Франківська. На її сторінках розгортаються історичні події 18 та 19 століття.

Головний герой — адвокат та контрабандист Іґнаціо Камінський. До його рук потрапили старі листи, в яких згадується його рідне місто Станіслав, як осердя лицарського ордену. Його завданням було створити політичний союз вільних країн — відновленої Речі Посполитої.

7618faa845afe1091f557fcf25f0c2356e491d0c
“Green Card”, Володимир Кошелюк

Здивований несподівано гостросюжетним форматом цього роману вже автор передмови, батько українського бойовика Леонід Кононович. “Роман учителя географії з Корсуня Володимира Кошелюка став для мене справжнісіньким відкриттям: він геть ні на що не схожий, і, відкривши текст у своєму комп’ютері, я вже не зміг від нього відірватися”, – дізнаємося ми про переваги цієї книжки над рештою актуального чтива.

Читати далі