6. Книга автора, якого ти раніше не читав(ла) – #ФабулаКнигоманія2017_6

Жан-Крістоф Ґранже “Пасажир”

Цю книжку я не хотіла купувати через обкладинку, але дуже рада, що придбала і що герої в моїй голові були не такими як на обкладинці.  Про Жана-Крістофа Ґранже чула раніше багато хорошого, але не наважувалася читати, чи то руки не доходили. Привабив переклад українською мовою.
Книжк азахоплює сюжетом, хоча я вважаю, що головна лінія сюжету, про яку написано на обкладинці, щоб зацікавити читачів є сама по собі величезним спойлером для читачів, оскільки відкривається усе не одразу. Тим не менш, не сказати про головну лінію сюжету – не сказати нічого. Мені б дуже хотілося почати читати не знаючи того, що читаєш про книжку, щоб дізнатися чи варто її читати.
Як я не намагалася не говорити, не виходить – головний герой лікар- психіатр Матіас Фрер, до нього потрапляє пацієнт з утратою пам’яті, через деякий час йому здається, що він починає згадувати своє ім’я, минуле й інші деталі, але коли лікар перевіряє усе сказане пацієнтом, підтверджується його діагноз, так звана втеча від себе. Відбувається якась шокуюча для людини подія, через яку пам’ять блокується, натомість на поверхню випливає нова особистість з деталями минулого. Ім’я може бути перекрученим ім’ям книжкового героя, усе складається з різних шматочків пам’яті, навичок та знань, колись побаченого або прочитаного.

Деталь у тому, що дія відбувається у Франції (французький письменник), що є цікавим, оскільки там такі випадки рідкість.

Ну й власне, те що я вважаю спойлером: Матіас Фрер дуже цікавиться цим пацієнтом і намагається в усьому розібратися, сам не розуміючи, що ж так зачепило його за живе в цій історії. Аж невдовзі він починає здогадуватися, що можливо він сам є таким “пасажиром без багажу”. Лікар намагається з’ясувати, хто ж він насправді та відшукати себе справжнього, але кожна його особистість змінює його.

Історія справді цікава, для мене було незвично читати в такому інверсійному порядку: Фрер повертається до усіх особистостей, якими вже був, також мені було приємно відзначити художній прийом: виходить, що людина одна, а імен багато, додає якоїсь пікантності до тексту.

Не можу не згадати ще про одну важливу героїню, серед багатьох інших героїв, яких я залишаю відкрити самим. Аннаїс Шатле, працює у поліції, виглядає неймовірно fragile, саме тому намагється довести усім, що це не так. Не буду пояснювати, що робить французька поліція у трилері, й так зрозуміло, чи не так? Аннаїс  проживає доволі важкий період життя, вона не до кінця оговталася після скандалу стосовно її батька, що глибоко на неї вплинуло. Теж цікава другого плану, якак переплітається з першим планом. Цікаво читати паралельно про Аннаїс та Фрера.

Можливо, я не сказала головного – особистостей Фрера, які я наздвизчайно цікавими й подекуди різними, але особисто мені було б не так цікаво читати, якби я знала, що станеться далі. Тому мені залишається залишити в собі особистіть Фрера, яка найбільше припала мені до душі.

Ну й звичайно, розв’язка, знаєте, як у детекивах, коли здається, що це точно цей герой винен у злочині і всі докази свідчать проти нього, а потім у фінальний момент, коли адреналін на найвищому рівні і здається, що все завершиться, все руйнується, той герой виявляється не тим, кого шукали і ви залишаєтеся знову ні з чим. Не скажу, що все було саме так, але я вкінці трохи розривалася між можливими варіантами, самий останній трошки очевидним, але не менш хвилюючим.

Книжка справді дуже сподобалася, тепер займає чільне місце на одній з моїх книжкових полиць й, надіюся, інші книги Жана-Крістофа Ґранже будуть такими ж захоплюючими.

І за правилами, номер категорїї, під яку я заношу цю книгу, яку рекомендую до прочитанням любителям трилерів та детективів.

6. Книга автора, якого ти раніше не читав(ла) – #ФабулаКнигоманія2017_6

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.