IMG_0526

Ю.Фоєрман “Щоденник зі Станіслава (1941-1943рр.)”

Ця тоненька книжечка на 55 сторінок зовсім не є легким чтивом. Це записи Юліуша Фоєрмана, архітектора, який під час німецької окупації, як і сотні тисяч інших євреїв, опинився у гетто в Станіславі – моєму рідному місті, яке зараз зветься Івано-Франківськом.

Щоденник був опублікований у Варшаві в 1966 році, а в 2009 його переклали і надрукували українською. Він написаний дещо сухою мовою, очевидно автор мав за ціль фіксувати виключно події, що розгорталися перед його очима, а не свої переживання. А події відбувалися по-справжньому страшні: масові розстріли (у Станіславі за два роки було знищено більше, ніж 120 тисяч євреїв), формування гетто, постійний голод, тюрми, безоплатна праця і нелюдське приниження. І люди все терпіли і не мали сили чи змоги боронитися. Автор кілька разів був на волосинку від смерті, але щоразу чудом рятувався. Завдяки тому, що був прекрасним спеціалістом і членом юденрату (єврейський орган управління, що діяв у гетто), його залишали жити. Здавалося, будь-хто в таких умовах мав би збожеволіти, але Юліуш, немолода вже людина, десь брав сили, щоб жити і працювати. Тому шкіра вкривається сиротами, коли читаєш його слова: “Хай як парадоксально це звучить, але я не скаржуся на життя в тюрмі… Працю маю теж дуже цікаву, нею я загорівся і вона стала для мене такою необхідністю, що давала мені можливість про все забути”.
Записи обриваються навесні 1944 року, очевидно Фоєрману все-таки не вдалося вижити у тому пеклі.
Для мене книга дорога тим, що описує страшну сторінку їсторії мого міста, про яку я майже нічого не знала. А ходжу тими вулицями і топчу ту бруківку, на якій все і відбувалося…

п.3. Книга, заснована на реальних подіях.

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.