Gannusia_new

Володимир Рутківський. Ганнуся

Розповідь ведеться від ім’я письменника Кості, до якого потрапляє дівчинка Ганнуся, чия мати поїхала у відрядження на Далекий Схід, і дівчинка проводить кілька тижнів у компанії Кості. Він бере її до села Воронівка, де живе його матуся. У селі Кості й Ганнусю чекає багато пригод, знайомство з місцевими дітьми, а також таємнича добра справа, яка спочатку посварить Ганнусю і Костю, а потім – об’єднає їх у спільній роботі.

Це весела і добра історія, у якій дитинство постає цікавим, самобутнім світом, зі своїми особливостями й думками. Діти інакше сприймають те, що відбувається навкруги, їм все цікаво. Наприклад, мені сподобалася пригода, коли дорослі скаржилися на транспорт, який погано працював, і казали, що його час здати до металобрухту. А діти, розуміючи буквально слова дорослих, у них на очах почали розбирати старий бульдозер, аби здати його і виграти змагання, хто більше збере металобрухту.

Ганнуся – допитлива і непосидюча дівчинка, яка намагається в усьому взяти участь. Водночас вона рішуча і кмітлива. Але єдине, що мені не сподобалося, – це втеча Ганнусі з села через образу на Костю. Справа в тому, що, читаючи твір, діти часто асоціюють себе з головним героєм, і його поведінку сприймають як можливу модель їх власної поведінки. Я би не хотіла, аби моя донька взяла таку модель поведінки, тим більше, що вчу її не тримати образи на людей. Проте у книзі це єдине, що мене занепокоїло. У цілому, книга цікава, вчить піклуватися й допомагати один одному, не залишатися осторонь чужих труднощів.

25/50

#Книга, написана від першої особи

#ФабулаКнигоманія2017_37

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.

Залишити відповідь