Він та Вона про “Століття змін” Ієна Мортімера

#Він — Олександр Гнатюк

1

Одразу відзначу, що коли дуже хочеш прочитати якусь книгу, прочитуєш та залишаєшся максимально задоволений і процесом, і результатом – це рідкість. З цією книгою саме так.

Я історик за освітою, але після університету історію не викладав, тому хотілось знайти інформативне чтиво задля збільшення, або ж поновлення своїх знань з історії.

Знаєте, читання цієї книги можна порівняти з тим, коли ти в ресторані замовляєш піцу, а з нею як бонус дають апельсиновий сік, солодкі млинці, а потім ще морозиво.

Адже я не думав, що «Століття змін» аж настільки глибоко пропрацьована книга. Замовивши історію, як додаткову винагороду отримуєш дуже цікаві статистичні дані, порівняння автора кожного століття з сьогоденням та філософські роздуми, які вам стовідсотково необхідно буде з кимось обговорити.

2

Книга дуже насичена порівняльною історією. І зараз я розумію, чого мені так часто не вистачало при вивченні власне історії – ототожнення. Саме в цій книзі ти дійсно стаєш на місце голодного селянина XI ст., споглядаєш, як лежать мертвими від Чорної смерті 60 % твого поселення в XIV ст., засновуєш європейські імперії у XVI ст., а також винаходиш дзеркало, а через кілька століть — фотографію, які дозволяють зовсім по-іншому поглянути на самого себе.

Хотілось би додати цитати з цієї книги, але коли почав шукати те, що для себе зазначив, зрозумів, що їх занадто багато і буде злочином показати одне, а не показати інше. Тому просто повірте, вам буде що записати до свого нотатника.

Фундаментальним і головним стовпом цього наукового нон-фікшну є те, що автор одразу ставить завдання: у вас є десять століть, від XI до XX, й потрібно визначити те, зміни якого найбільше вплинули на людство. Здається, що немає про що говорити, звичайно, XX ст., скажете ви (як і 95 % людей, опитаних автором). Та чи все так однозначно? Цю відповідь можна отримати лише прочитавши титанічну працю Ієна Мортімера.

3

Єдине, що я б змінив, це позначення пріоритетності  Західного світу на увесь світ. Хоча, тут уже не уявляю, наскільки товща була б книга і скільки ще років потребувалось би для опрацювання такої кількості інформації. Хоча, і так вийшло все дуже органічно.
Щодо книги як матеріального об’єкту, то це просто міць: папір, зшивання, обкладинка, ляссе — все на найвищому рівні, як і робота командна робота перекладача, редактора, коректора тощо. Вперше читаю щось не художнє від Фабули. І одразу 10 з 10 за абсолютно всіма показниками. Дякую, пане Ієне! Дякую, Фабуло!

 

#Вона — Тетяна Гордієнко

 

Ієн Мортімер, відомий історик, член Королівського історичного товариства, уважно аналізує історію західної цивілізації выд ХІ до ХХ століття включно.  Він пропонує читачам захоплюючу «екскурсію» десятьма віками історії Європи, в ході якої намагається дати відповідь на запитання про найвизначніші зміни у суспільстві, які сталися у кожному столітті. Чому це важливо? Тому що ми рідко розуміємо велич одних подій та постатей і підносимо інші, теж важливі, але не настільки, аби вплинути на хід історії. Часом це відбувається тому, що ми живемо у суспільствах, де історія «переписується» за вимогами пропаганди, часом тому, що нам просто бракує глобального бачення об’єктивних даних. Наприклад, ми вважаємо найвеличнішою постаттю Відродження Леонардо да Вінчі, а його твори, в тому числі проекти винаходів, — найвищим досягненням мистецтва цієї доби. Але Мортімер каже, що у той час, коли жив Леонардо, він був відомий досить обмеженому колу своїх багатих замовників та покровителів, його технічні ідеї існували лише у його щоденниках, доступ до яких дослідники отримали лише кілька століть по тому. Таким чином, при всій повазі до Леонардо, ані він сам, ані його ідеї не створили змін у суспільному ладі. Але те, що являє собою Леонардо, має першочергове значення у XV столітті – певна кількість людей, які використовували свою допитливість, аби бути готовими досліджувати реальність, що їх оточувала. Це стосується наукових досліджень, це стосується Великих відкриттів видатних мореплавців, які змінили і політичну карту світу, і економіку й уявлення найпересічніших людей про світ, надавши поштовху  розвитку науки, торгівлі, мистецтв. Аналогічно Мортімер досліджує кожне століття, фокусуючи нашу увагу не тільки на окремих феноменах і подіях, наприклад, першій епідемії чуми, яка винищила від 30 до 80 % населення Європи в окремих регіонах  XIV століття, або на виникненні францисканського та домініканського орденів ченців, що пропагували бідність, а й на тому, яким був вплив цих подій та окремих історичних постатей.

4

Наприклад, Папа Григорій VII, який обернув папство на найважливіший голос у християнському світі, П’єр Абеляр, раціоналізм якого був важливим нововведенням,  король Англії Едуард ІІІ, який першим показав переваги метальної зброї, як вирішальної на полі бою, також Колумб, Лютер, Галілей, Жан-Жак Руссо, Карл Маркс та Гітлер,які спричинили найбільші суспільні зміни від ХІ до ХХ століття.

5

Коли ми говоримо про століття, яке зазнало більших змін, ми схильні називати ХХ століття, або й ХХІ, адже інтернет, смартфон, гіперлуп вражають уяву. Але якщо подивитися на зміну як феномен, який змінює саму структуру суспільства, то по-перше, ми бачимо, що технічний прогрес не завжди є визначальною зміною, а по-друге, у минулому бували періоди, в які значущі суспільні зміни відбувалися з колосальною швидкістю. І про них варто знати. Наприклад, що таке Середні віки. Лицарські турніри? Ні, не тільки, це ще й розвиток та зміцнення західної церкви, розширення монастирської мережі, скасування рабства, встановлення верховенства закону. Це в Західній Європі. Читаючи цю книгу ми бачимо, що нашій країні надолужувати ще не одне століття, адже є проблеми, які в Європі було вирішено століття тому, а ми й досі товчемось там, де інші вже давно пройшли. Звісно, є така спокуса: жалітися на нашу долю і нарікати на наших урядовців минулих та сьогоднішніх, але Мортімер показує й обставини, за яких певні зміни стали можливими, невідворотними.

 

Мортімер дає відповідь, але ви можете мати свою думку. Він демонструє нам як саме сформувався той світ, який ми знаємо. А знаючи це, ми чіткіше можемо бачити реальність, стаючи більш стійкими до галасливих PR-кампаній, лозунгів та «зручних інтерпретацій» дійсності.

То яке ж століття було епохою найбільших змін?

Опубліковано у Він, вона і книга.

1 коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.