Він та Вона про “Майстра реліквій” Крістофера Баклі

#Він – Сергій “Колос” Мартинюк

Буду відвертим: попри п’ять років навчання на історичному факультеті (спеціальність «Політологія») і любов до вивчення минулого, історичні романи завжди давалися мені вкрай важко, бо були серйозні або нудні, надто довгі або надто патетичні, відверто необ’єктивні або надміру заангажовані. Відтак з дитинства я віддавав перевагу Керуаку, Кінгу або Бредбері. З ними мені було значно комфортніше. Втім, з «Майстром реліквій» мене спіткав дуже приємний виняток.

перша емоція

Про його автора, американця Крістофера Баклі, я, звісно, чув. Його чи не найвідоміший роман «Тут курять» і досі стоїть у моєму персональному списку до прочитання. Баклі відомий своєю гострою соціально-політичною сатирою, і вже перші сторінки його нового роману, що ефектно телепортують читача до Європи XVI ст., чи не відразу обіцяють нам цілком нестандартний підхід до опису історії та її трактування…

що вразило

Сюжет роману будується навколо карколомних пригод торговця реліквіями Дісмаса та його друга художника Альбрехта Дюрера, які задумали підробити плащаницю Ісуса Христа, заробити грошенят і решту життя провести так, як їм заманеться. Навколо вирують серйозні політичні пристрасті, в яких фігурують Папа Римський з духовенством та індульгенціями, зажерливі можновладці з колекціями «священних реліквій», Мартін Лютер зі своїми революційними ідеями, видатний лікар Парацельс,- та непросте життя пізнього середньовіччя, в якому палять відьом та зцілюються від дотику до мощів святих. Між тим, манера оповіді Баклі, жива та певною мірою «кіношна» (Едгар Райт чи, до прикладу, Сет Роган могли б перетворити цю історію на добротну трагікомедію), дозволяє досить легко та осмислено візуалізувати описане та сприймати масив різношерстої інформації про епоху. Між читачем та персонажами «Майстра» відсутні прірва в півтисячоліття, герої Баклі мислять достоту, як і жителі XXI ст., змінилися декорації – люди ж лишилися по природі своїй тими самими, як і були.

післясмак

 

Аналізуючи післясмак від прочитання книги, розумієш: така історична література, легка і водночас розумна, ідеально підходить для активного літа і таких поціновувачів історичної романістики, як я. І хай комусь нищівна сатира на традиційні релігійні інститути може здатися надміру нетолерантною, вона жодним чином не посягає на віру як таку, радше на її сумнівної «якості» земних апологетів та нездатність людей до критичного мислення. Відтак, Баклі хочеться читати і далі. Особливо зважаючи на життєвий бекграунд автора – досвід роботи в Білому домі на посаді спіч-райтера Буша та робота головним редактором в «Есквайрі». Чого далі чекати від письменника, сказати важко, але хочеться вірити, що й більш ранні його твори побачать світ українською.

Окрім, власне, історії, видання «Фабули» приємно потримати в руках і не менш приємно подарувати хорошому другові).

запитання до автора

#Вона – Наталія Мельник

Для мене книжки – це не просто спосіб згаяти час чи провести дозвілля, а дієвий метод пізнання світу, тому я дуже прискіплива до їхнього наповнення. Не люблю «легку» літературу і дуже ціную ту, яка дає мені знання, сповнює емоціями та змушує мислити. Книга «Майстер реліквій» Крістофера Баклі приємно здивувала.

для кого книга

Навіть якщо ви взагалі нічого не пам’ятаєте зі шкільної програми про Середньовіччя, то описані автором яскраві картини щоденного життя людей, релігійні перипетії, Лютер, папи, індульгенції, відьми, відкриття Парацельса і т. ін. легко перенесуть вас у ту епоху. Якщо ви взагалі нічого не знаєте про мистецтво, то один з головних героїв – нарцисичний та дотепний Альбрехт Дюрер точно змусить вас звернутись до Вікіпедії, щоб дізнатись більше про нього та його вічного суперника Лукаса Кранаха, а емоційний опис триптиха Босха «Сад земних насолод» розбурхає вашу цікавість настільки, що ви неодмінно знайдете зображення цієї картини і будете довго його розглядати в пошуках власних смислів. (До речі, репродукція саме цієї картини висіла в дитинстві над ліжечком відомого голлівудського актора Леонардо ді Капрі, і він згадував, що часто її роздивлявся перед тим як заснути.) І от на тлі яскраво зображеної тогочасної епохи відбуваються неймовірні і часто небезпечні пригоди, розгортається історія кохання, герої переживають зради і святкують перемоги. Почуття гумору автора змусить вас часто посміхатись, а місцями – відверто реготати:) Про сюжет і фінал краще не розповідати взагалі, щоб випадково не зіпсувати «спойлером» кайф від читання. «Фабула», як завжди, потішила літературою височенної якості. Дякую!

1 коментар

  1. Доволі якісний переклад. Мені здалося, що перекладачу вдалося вхопити манеру автора, трішки підшліфувати її під наш менталітет і зробити з книги справжне задоволення для українського читача.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.