Фолкнер

Уильям Фолкнер. Притча

#ФабулаКнигоманія2018  #FabulaBookMap_35

2/50

У цій книзі представлено три твори автора: «Шум и ярость», «Когда я умирала» и «Притча».

У романі «Шум и ярость» описується історія сім’ї Компсонів. Протягом тривалого часу (роман охоплює 1910-1928 рр.) сім’я переживає не найкращі часи: члени родини відчувають значні фінансові труднощі, утрачають моральний образ, погіршуються їхні стосунки з мешканцями містечка. Розповідь різних частин роману ведеться від імені різних героїв: перша частина розкрита очима розумово відсталого Бенджаміна, який далеко не завжди розуміє, що відбувається, але дуже емоційно і тремтливо ставиться до близьких йому людей і речей; друга частина розповідається Квентіном, старшим братом Бенджаміна, і особливе місце в його житті займала його сестра Кедді; третя частина висвітлена очима Джексона, молодшого з братів, цинічної та безжалісної людини, який доглядає за дочкою Кедді та своєю матір’ю; четверта частина розповідається з позиції служниці Ділсі, яка співчуває членам сім’ї Компсонів. Сама історія цікава, оскільки в ній добре розкрито фактори розвитку, особливості життя та мислення героїв, які в подальшому призвели деяких з них до трагедії. Але сам виклад складний, адже у викладі подій є перескоки в часі, і нелегко встановити зв’язок між ними. Але під час читання трохи звикаєш до цього.

У романі «Когда я умирала» мова йде про похорон Адді Бандрен, старої фермерши. Оповідь ведеться від імені різних членів родини, кожен з яких по-різному бере участь у похоронах и має свої «скелети у шафі». Їхні взаємини непрості, і дії часто нелогічні.

«Притча» – це роман про війну, про людські стосунки від час війни, про хитросплетіння людських доль і різні характери героїв, які волею рока опинилися на війні і зовсім по-різному ставляться до того, що там відбувається, – і це визначає їхню подальшу долю. Хтось із героїв пасивно приймає все, як є; хтось – намагається боротися; хтось – здається перед складностями і перепонами. У цьому романі перемішані долі людей на війні з їхніми філософськими розмірковуваннями про життя і людину.

Загалом, мені ця книжка «йшла» надзвичайно складно. Було важко вловити сюжет, пов’язати різні моменти оповіді в логічний ланцюжок. Мені не завжди були зрозумілі мотиви вчинків героїв (особливо жінок, оскільки вони поводилися імпульсивно і непередбачувано). Автор інколи говорить про героїв, не називаючи їхніх імен, – і це також ускладнює читання. Для мене ця книжка виявилася занадто складною, тому не можу сказати, що я у захваті. Думаю, що повернуся до цих творів через декілька років, намагатимуся знову прочитати їх і обмислити – можливо, до цієї книги треба «дорости».

 

Опубліковано у #ФабулаКнигоманія2018, Блоги.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.