28125703_1898588720471442_1471147391_o

“Посиденьки з книгоманом”. Люда Дмитрук

27935716_1755641277820715_2054804704_n

 

 

Книгоманка за покликанням. Одна з перших українських буктьюберок. Люда Дмитрук – про власну бібліотеку, книги, процес творення книгоогляду і хвилювання перед камерою.

 

 

 

 

 

 

 

Привіт, Людмило! Ти одна з перших буктьюберок у нашій країні. У травні 2016-го ти опублікувала на Youtube своїй перший книжковий огляд. Розкажи, чи страшно було наважитись на це? І моє улюблене запитання: звідки з’явилась ідея власного книжкового блогу?

Вітаю, Остапе! Ідея створити канал про книги виникла спонтанно, тому я просто не встигла злякатися. На той час я слідкувала за декількома закордонними буктьюберами, також були вже канали Макса Сущука та Ані Лисенко-Гурської, і я подумала: а чого б і собі не спробувати? Я ж завжди багато читала, маю про що розповісти, та й театральна освіта за плечима, тому я взяла камеру, розклала перед собою покупки з Книжкового Арсеналу і почала. Окрім ідеалістичного бажання змінювати світ друкованим словом, спонукаючи людей читати справді хороші книги, в мене були ще й особисті мотиви, зокрема, вдосконалити свою здатність формулювати думки і глибше аналізувати книги. Бо якщо хочеш щось справді зрозуміти – перекажи це іншому. Так ми з моїми глядачами допомагаємо одне одному.

27935689_1755641134487396_727490467_nЗа рік книгоблогерства ти прочитала колосальну кількість книг. А в інтерв’ю для Yakaboo озвучила свою мрію зібрати приватну бібліотеку і спробувати позмагатись у кількості з бібліотекою Умберто Еко. Наскільки ти наблизилась до своєї мрії?  Які книги переважають у твоїй бібліотеці?

Ну, насправді кількість прочитаного зовсім не колосальна – всього 110 книг, а хочеться читати хоча б на сотню більше! І це, здається, головна біда кожного завзятого читача – намагатися охопити якнайбільше. Водночас той же Умберто Еко цілком спокійно визнавав, що залишаться тисячі прекрасних творів, які він так і не встигне прочитати, і це зовсім не трагедія. Щодо бібліотеки, то мені не те що до Еко, але й до Франка з його 20 тисячами примірників далеко. Ми збираємо бібліотеку разом із чоловіком, і зараз вона налічує майже 3 тисячі книг, серед яких переважає нехудожня література на теми, які нам близькі: економіка, бізнес, етнографія, краєзнавство, історія, філософія, мистецтво… Та за минулий рік ми найбільше придбали саме прозових книг, адже видавництва нас потішили як дебютами чи бестселерами, так і перевиданням класики. До речі, у своєму річному звіті я детально розповіла, книги якої тематики і з яких країн я купляла та читала в 2017, тому за збільшенням нашої бібліотеки можна слідкувати практично онлайн (https://goo.gl/J4QyyV).

Скільки часу у тебе займає читання?

В звичайні дні це приблизно 1-3 години, у вихідні може бути трохи більше. Я читаю за будь-якої нагоди: поки п’ю ранішню каву, поки їжджу в громадському транспорті, в чергах, перед сном… І хоча інколи стороннім людям може здаватися, що я весь день проводжу з книгою, та насправді часу на читання мені не вистачає так само, як і решті, адже є інші заняття, зокрема, робота для Етнографічної колекції «Кровець» та інші проекти.

27993965_1755641121154064_227696290_nЧи є у тебе в Києві улюблене місце для читання?

Так, мій дім! Особливо люблю читати на дивані, з якого можу милуватися нашими книжковими полицями і думати, скільки всього я прочитаю в майбутньому. Також мені дуже зручно читати в метро, там якась особлива книжкова атмосфера. Ну і, звісно, будь-які кав’ярні чудово для цього підходять, особливо ті, в яких панує книжкова тематика.

Як ти поєднуєш книгоблогерство з роботою, з сімейним життям?

Мені дуже пощастило з чоловіком, який любить книги не менше за мене, тому значно частіше ми проведемо спільний вечір за читанням, ніж за переглядом якогось фільму. Він підтримує мене в моїй буктьюберській діяльності та є першим глядачем і критиком. Зараз я працюю вдома, переважно над спільними з чоловіком проектами, а буктьюб вважаю своєю соціальною роботою, яка приносить користь суспільству, а мені — величезне задоволення.

 

27938925_1755641357820707_622954898_n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У твоєму першому відео дуже помітно, що ти хвилюєшся. Як ти вчилася боротися з хвилюванням?

Насправді, я тоді думала, що зовсім не хвилююся) Але коли десь за рік переглянула перші відео, то була шокована, що хтось узагалі писав тоді мені компліменти: дивний ракурс, неправильний формат відео, шиплячий звук, і я екзальтовано та емоційно викрикую загальні фрази. Тепер я розумію, що весь цей час здобуваю вартісний досвід. І тут нема якогось секрету, треба просто пробувати, ще раз і ще раз, і з кожним разом, хоч це і буде для вас непомітно, ставатиме все краще.

До речі, розкажи про процес створення одного книгоогляду. Скільки часу ти витрачаєш на його створення? Чи вдається тобі записувати все з одного дублю?

Спочатку я занотовую основні свої думки та враження, шукаю біографію автора, читаю критичні статті та продумую приблизну структуру відео — це займає десь від однієї до трьох годин. Потім починається власне зйомка, і тут буває по-різному: якщо книга доволі легка, настрій в день зйомки чудовий, а освітлення ідеальне — тоді вдається все відзняти майже з першого дубля, але зазвичай це десятки спроб, які можуть затягуватися на 2-4 години. Найшвидшим етапом для мене є монтаж, бо я роблю його максимально просто, таким чином,  залежно від довжини відео, це займає ще від 30 хвилин до 2 годин часу. Насамкінець я завантажую відео на YouTube, оформлюю опис та прописую теги, додаю посилання і ділюся ним у різних соцмережах і тематичних групах — це ще приблизно 30 хвилин.

28054263_1755641131154063_120319688_nУ твого каналу вже понад 2000 підписників та загалом понад 120 тисяч переглядів. Що для тебе ці цифри? І чи хочеться більшого?

Для мене це не цифри – це чудові люди, і з деякими я навіть знайомлюся вживу, здружуюся і спілкуюся. Це, до речі, ще одна важлива причина, чого я тепер набагато вільніше «розмовляю з камерою»: я знаю, з ким говорю, я уявляю там реальних людей, які так само багато читають, які набагато освіченіші за мене, які підтримують мене, які радять щось в коментарях.

У першу чергу я намагаюся покращувати якість своєї роботи, щоб замість суб’єктивних емоцій та постійних повторів про те, «яка ця книга неймовірна, яка в неї е-е-е симпатична обкладинка, як вона мене неймовірно вразила і розчулила і як я її раджу всім» з’являлися справді вартісні думки та глибший аналіз, і коли мені це вдаватиметься, то цифри збільшаться самі собою)

 

Якщо говорити про кількісне значення, то ми всі недавно бачили статистику, згідно з якою половина українців не прочитала за рік жодної книги. Щодо якісного показника, то реальність може бути ще більш прикрою. Так, хотілося б, щоб середні тиражі наших видавництв росли, а українці читали інтелектуальну прозу та якісний нон-фікшн, але, на мою думку, поступ таки є і я маю доволі оптимістичні очікування щодо майбутнього.

Як прищепити любов до читання дитині й дорослому? Поділись рецептом)

Не думаю, що любов до читання це щось таке, чого можна навчити. Але можна пояснити, чому це так важливо і підказати, з чого можна розпочати або на які саме книги варто звернути увагу. Для мене є великою радістю, коли знайомі при зустрічі розповідають, що прочитали щось після моїх відео, хоча раніше у них на це завжди не вистачало часу.

27939386_1755641371154039_1150165719_nІ традиційне: твої побажання нашим читачам?

Бажаю, щоб читання приносило радість і щоб цією радістю хотілося ділитися.

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ви ще не підписані на книжковий блог Людмили, то це можна зробити за ось цими посиланнями:

YouTubehttps://goo.gl/Tje1w1

Facebookhttps://www.facebook.com/liudadmytruk

Опубліковано у Посиденьки з книгоманом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.