26552808_1252180358217036_1330611001_n

“Посиденьки з книгоманом”. Олена Кусмірчук

Нещодавно мені випала нагода поспілкуватися з чудовою дівчиною, прекрасною мамою і пристрасною книгоманкою. Оленка Кусмірчук (Тітко) – одна з найактивніших учасниць книжкового марафону #ФабулаКнигоманія2017. Протягом усього року Олена  не тільки читала книги, але й писала на них детальні та емоційні відгуки.

Тож сьогодні знайомлю вас з Оленою і дуже радію, що наша нова рубрика «Посиденьки з Книгоманом» стартує разом з нею)

Оленко, ти затята книгоманка)) Розкажи, будь ласка, про свою любов до літератури. Із чого все починалось?

Любов до читання мені передалася від моїх батьків. Скільки себе пам’ятаю, завжди бачила маму й тата з книжками. Це не секрет, що найкращим у вихованні є власний позитивний приклад. Діти підсвідомо копіюють дорослих і намагаються бути на них схожими. Так було і зі мною. Я мала доступ до великої сімейної бібліотеки, яку збирало не одне покоління, тому зі шкільним списком на літо ніколи не виникало проблем. Уперше зі справжнім захопленням я поринула в книгу «Вершник без голови» Томаса Майн Ріда. І з цього й почалася моя найбільша пристрасть, що з роками тільки сильніше розпалюється і зігріває мене зсередини. Це неймовірне відчуття – знайти дійсно хорошу книгу, а щоб це зробити, як відомо, треба прочитати сотню. Тим і займаюсь, шукаю свій ідеальний роман, а вимоги до нього все прискіпливіші й вигадливіші. Та на цьому шляху зустрічаються справді прекрасні речі, що існують поза часом і простором. Заради них і хочеться рухатись вперед і вперед, а ще передати цю любов далі, щоб вона ніколи не згасала.

Знаю, що ти не тільки читачка, ти ще свого часу писала прекрасну поезію. Що для тебе література взагалі? Чи приходить до тебе натхнення зараз?

Чому це “свого часу”? Невже мене вже встигли списати за профнепридатність? 🙂 То було не так уже й давно! Чим для мене поезія? Насправді, це спосіб розвіяти свої страхи та знайти відповіді на хвилюючі питання. Адже коли пишеш, то все найпотаємніше виходить із глибин душі назовні й отримує своє окреме життя, що від тебе вже не залежить. Так я справлялася з сильними емоціями, які не давали мені спокою. В цьому є якась магія, магія слів і переплетених думок. Кілька моїх віршів були навіть пророчими, що одного разу мене дуже налякало. Після того я зовсім перестала писати про погане й згущувати фарби дійсності, що так полюбляють робити віршомази. Зараз я складаю здебільшого колискові та римую дитячі казочки для найщирішого прихильника своєї творчості й тішуся з того, як мій синочок вже повторює за мною прості римовані рядочки й сам починає щось вигадувати. Ось це справжня втіха! Можливо, з того колись вийде цікава дитяча збірка для найменшеньких. Але це вже зовсім інша історія, як то кажуть.

26241869_1252181184883620_27960117_n
Як ти наткнулась на челендж #ФабулаКнигоманія й чому вирішила взяти в ньому участь?  У яких ще челенджах береш участь?

 

На оголошення про марафон #ФабулаКнигоманія2017 я натрапила у стрічці новин у Фейсбуці. Ним зацікавилось багато моїх друзів, тому він не пройшов і повз мене. Спочатку я трохи сумнівалась, чи варто це починати, але ознайомилась зі списком заданих умов і зрозуміла, це саме те, що мені так потрібно в даний момент. А ще такі челенджі є дуже хорошою мотивацією. Тому я таки вирішила випробувати свої сили. Ще я долучалась до YakabooBingo, щоправда, не так успішно :). Там удвічі більше завдань, тобто треба прочитати 100 книг за рік. Але якщо колись мені 52 пункти здавались нездійсненними, то зараз я поставила собі вже вищу планку й таки планую сотню книг у 2018. Не знаю, що з цього вийде, бо я зарікалася не поєднувати два челенджі, але хочу спробувати. Адже так приємно ставити галочки у виконаному пункті. І насправді немає нічого неможливого, треба тільки поставити собі мету й кожного дня крок за кроком йти до неї. А участь у марафонах лише збільшує азарт і надає сил рухатись у правильному напрямку.

 

Серед багатьох книг, прочитаних у рамках челенджу, які книги тобі сподобались найбільше? Чи змінили вони тебе якось? Навчили чогось?

 У мене давно спостерігається непереборний потяг до художньої літератури про Другу світову війну. Тому знаковими книгами минулого року стали «Соловей» Крістін Генни, «Паризький архітектор» Чарльза Белфора, «Сливове дерево» Е. М. Вайсман. Ці романи не дають нам забути глибину тієї трагедії, щоби не повторити її в майбутньому. Хоча, здається, їх мало хто читає, тому таке враження, що історія постійно ходить по колу. Крім того, я відкрила для себе молодих українських авторів із величезним потенціалом: це Таня Малярчук і Макс Кідрук. Їхні твори дозволяють побачити нас самих у сучасних реаліях ніби зі сторони, а це досить цікаво і пізнавально. Зараз нам нав’язливо пропонують багато американської літератури, що не завжди є якісною. Але важко опиратися масовій рекламі, тому серед прочитаних мною є чимало таких романів. Але одну хочу таки виділити, це “Гора між нами” – мені дуже сподобалась.  А ще я познайомилась із таким жанром, як нон-фікшн. Книга «Як писали класики» Ростислава Семківа дійсно класна річ і буде корисною кожному, не тільки тим, хто пише чи планує це робити. Загалом, я задоволена своїм книгороком-2017 і розчаровувалась у виборі всього кілька разів.26551076_1252178551550550_636010645_n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що ти порадиш людям, які ще не визначились у тому, чи брати участь у таких челенджах?  І чому саме це?

Найкращим у книжкових викликах, які проводяться в соцмережах, є те, що вони групують багато людей і дають відчути себе частиною чогось грандіозного. І неважливо, хто як біг цей марафон і чи досяг фінішної прямої. Головне, що така спільність є потужним стимулом для впевненого руху вперед і розширення внутрішніх та зовнішніх горизонтів. Особисто я в рамках #ФабулаКнигоманія2017 не тільки виконала всі пункти й систематично змушувала себе писати розлогі відгуки, а і вдосконалила навики в предметній фотозйомці, познайомилась із чудовими людьми та новими видавництвами й знайшла чимало читачів для свого блогу. Крім того, завдяки Фабулі я прочитала книги, на які б раніше не звернула уваги, а вони цього дійсно варті. Тобто такі челенджі підштовхують до виходу зі своєї читацької зони комфорту назустріч новим емоціям та переживанням, що сприяє саморозвитку та формуванню абсолютно іншого світогляду. І звичайно, це колосальний досвід, тому не зволікайте жодної хвилини й гайда в нову подорож!

26552620_1252790354822703_1362579324_n

 

А ось за цими посиланнями можна ознайомитись з блогом Олени та слідкувати за оновленнями:

 

https://knygomaniablog.wordpress.com/.

https://www.facebook.com/knygomaniablog/

@knygomaniablog

 

Опубліковано у Посиденьки з книгоманом.