загружено

Птахи мають жити на волі

Колись, на четвертому курсі один з викладачів сказав, що багато хто не любить драму, бо її читати важче. Знаєте, я готова визнати, що забужківський текст йшов легше 😅 перший час, потім я звикла, і навіть майже не звертала уваги на дійових осіб – й так було зрозуміло де чия репліка.
Про зміст… я маю в збірці Генріка Ібсена 2 п”єси  – “Ляльковий дім” та “Дику качку”, сюжет не якийсь дуже оригінальний, але дуже оригінально подані проблеми. Цікаво, що в обох творах ключовими образами є жінки, в “Ляльковому домі” – жінка головна героїня, і автор подає ситуацію з обох сторін. Також вражає, що відчувається симпатія саме до жіночих образів, чоловіків Ібсен відчутно засуджує, себто їхню поведінку, особливо щодо жінок, особливо щодо жінок, які поклали своє життя за кохання, сім”ю. Слава Богу, що часи змінюються, але дуже повільно.
Ібсен пише про ті проблеми, які не прийнято виносити на загал, але які в певний момент вже несила придушувати.
Він чудовий психолог.
А може й жінка. Бо так глибоко навіть жінки самі себе не розуміють😉
Кілька просто-таки геніальних цитат(“Ляльковий дім”):

Нора. Та вже так воно і є, Торвальде. Коли я жила вдома, з татом, він викладав мені усі свої погляди, і в мене були ті самі, якщо ж у мене були інші, я їх приховувала, — йому б це не сподобалось. Він називав мене своєю лялечкою-дочкою, грався мною, як я своїми ляльками. Потім я потрапила до тебе в дім.

Хельмер. Що це за вислови, коли говориш про наш шлюб!

Нора (твердо). Я хочу сказати, що я з татових рук перейшла до твоїх. Ти все влаштовував за своїм смаком, і в мене став твій смак, або я тільки вдавала, що це так, — не знаю добре. Мабуть, і те й інше. Інколи бувало так, інколи так. Коли я озираюсь тепер назад, то мені здається, що я жила тут як той старець: мене годували й одягали, а моє діло було — розважати, забавляти тебе, Торвальде. Ось у чому полягало моє життя. Ти так влаштував, ти і тато дуже винні переді мною. Ваша вина, що з мене нічого не вийшло.

Хельмер. Норо! Яка дурниця! Яка невдячність! Хіба ти не була тут щаслива?

Нора. Ні, ніколи не була. Я тільки думала, що щаслива, а насправді ніколи не була.

#ФабулаКнигоманія2017_6

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.