18275149_1418673254859565_6324632502198526808_n

Плюс один день, мінус двоє людей… І це тільки одна камера

29/52 Книга з нещасливим фіналом – #ФабулаКнигоманія2017_42

Тадеуш Боровський «У нас, в Аушвіці…»

“Існує закон табору: людей, що йдуть на смерть, обманювати до останньої миті. Це єдина припустима форма милосердя”…

Я дуже довго уникала фільмів та книг про Голокост, не дивилася “Список Шиндлера”, не читала “Крадійку книжок”. До цієї теми, мабуть, треба було дозріти. Боровському приписують надзвичайну стилістичну байдужість в описах табірного життя. Але я собі уявляю, з якою важкістю вона йому далась, наскільки висока ціна в такої об’єктивності. Та найбільш промовистим фактом для мене залишається те, що автор, – людина, яка пройшла жахіття таборів і пережила заслання батьків до ГУЛАГу та Сибіру, – не зміг впоратись із відчаєм від розчарування у комунізмі, та наклав на себе руки. Прочитала напередодні Дня перемоги, тож ажіотажу та розбіркам навколо 9 травня присвячую (не про те, люди, клопочетесь). Народився в Житомирі. Помер у Варшаві, у віці 29 років. Як тонкий психолог, гартований жахами війни, зміг крик душі передати тихими словами:

“Я вважаю, що людям, які страждають несправедливо, не досить самої лише справедливості. Вони хочуть, щоб винні теж постраждали несправедливо, й аж це сприймуть як справедливість”.

#ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_42 #іринастахурська

 

Дякую.

З повагою,

Ірина Стахурська

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.

Залишити відповідь