385745396

Ми живемо в епоху Жадана

#ФабулаКнигоманія2017_5

В анотації до свіжої поетичної збірки «Тамплієри» її ілюстратор дуже влучно зазначає, що всі ми певною мірою живемо в епоху Сергія Жадана. Постать цього поета в Україні сьогодні дійсно є дуже знаковою, може, навіть культовою – варто тільки зауважити його цитованість на просторах інтернету: вона просто зашкалює. Але справа не стільки в популярності самого Сергія Жадана і своєрідній моді на нього, скільки таки у глибині написаного. Ця глибина пронизує і проймає, а тому й відгукується настільки масштабним багатоголоссям.


У збірці вміщено вірші, написані протягом 2015-2016 років, і переважна більшість із них – про війну на Сході України. Мені здається, саме війна оголила в душі поета щось таке, що змусило його писати з набагато більшою силою, ніж колись. Його ранні вірші помітно урбаністичні і просякнуті духом пострадянськості, який ще панував тоді у рідному просторі/середовищі Жадана. Сьогоднішня ж його поезія – прониклива до глибини кісток. Безсумнівно, Сергій Жадан нині – найбільший український поет, і – так, це його епоха.

«І лише там, де хвилі виснажено вертають назад,
де пісок захлинається в хвилях, сягнувши своєї міри,
видно, що вірності в повітрі стільки ж, скільки і зрад,
а надії довкола стільки ж, скільки й зневіри.
І все те, що є, випалюється, мов ліси,
і зберігається, як церковне срібло.
Тиша лише посилює голоси.
Темрява лише окреслює світло».

Моя оцінка – 5/5. У флеш-мобі Книгоманії – 5/52, зараховую як виконання 5-го пункту «Збірка поезії».

Дякую.

З повагою, Ірина Стахурська

#ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_5 #іринастахурська
Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.

Залишити відповідь