Редагувати запис ‹ Видавництво Фабула — WordPress — Яндекс.Браузер

Ліна Костенко “Річка Геракліта”

 

Екзотика

Якби це було просто щастя,
то це було б просто щастя.
А все, що зверх того, це вже – поезія.
Слухай, милий, ти захищайся!
Я стала дика, я – Полінезія.
Колись Гоген тікав на Таїті,
лишались тут і модерн, і готика.
У цьому черствому скрипучому світі
тільки любити – тепер екзотика.
Я порушила всі табу.
Нарвані квіти мої у Нірвані.
Пасеться обов’язків цілий табун,
а я цілую тебе у вігвамі.
Що з того, що туфлі у мене на шпильках?
Я в джунглях була і насилу вибрела.
Душі предків приходять навшпиньки,
щоб подивитись, кого я вибрала.
Очі у них великі і круглі.
Скелі голі, як Голіафи.
Птиця тюльпан п’є воду із кухля,
птиця бузок п’є воду з карафи.
Оце таке у мене Таїті –
руки твої, золоті ліани.
Аж дивно мені, що ходять на світі
якісь пошляки, немов павіани.
Дві зірки у хату мені влетіло.
Сади стоять буддійськими храмами.
Люблю твоє тіло, смагляве тіло,
тіло твоє, татуйоване шрамами.

Як же я обожнюю поезію Ліни Костенко. Узагалі-то, я не дуже полюбляю читати вірші, але повз неї пройти просто не можу. Вона мене по-справжньому зачіпає. Я готова перечитувати її вірші вічно.

Я насолоджувалася кожною сторінкою цієї книги. Ці поезії давали мені заспокоєння і натхнення.

А ще хотілося б додати, що видання просто чарівне. Неперевершені ілюстрації додають особливого шарму поезіям. Хочеться просто тримати цю книгу в руках. Хоч вона й доволі важка..)

Отримала я ненаписаний лист.
Торкнула той лист, як струну гітарист.
Я чую слова, де ні слова нема.
Я теж, як і ти, від любові німа.
Кохання — це мука. Кохання — це хист.
Кохання — це твій ненаписаний лист.

Прочитано на тему “Збірка поезії”

#ФабулаКнигоманія2017, #ФабулаКнигоманія2017_5

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.

Залишити відповідь