500scan_1_5

451° за Фаренгейтом. Рей Бредбері.

#ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_15
Фантастичний роман-антиутопія, який Бредбері надрукував на взятій у прокат у громадській бібліотеці друкарській машинці на основі нотаток, написаних від руки.

Що буде, коли у майбутньому пожежники не будуть гасити пожежі, а розпалюватимуть їх?
Що, коли буде створено список заборонених книг?
І твори, які занадто сильно відображають життя будуть скорочені, а потім і зовсім заборонені?
Рей Бредбері пише про суспільство, в якому книжки заборонені, і в якому пожежники покликані спалювати рештки книжок, якщо потрібно, то разом із власниками будинків, де ці книжки виявлені.
По закону, кожен, хто зберігає книжки має бути арештований.
Автор у свої книжці створює суспільство, у якому у людей зникла необхідність спілкуватись. Довкола них багато розумних пристроїв, які направлені на розваги, інтерактивне телебачення, яке замінює спілкування розмовами про безглузді дрібниці, вмонтовані у стіни кінескопи, щоб люди були щасливими і не думали про погане.
Але одного разу пожежник Гай Монтеґ знайомиться із своєю сусідкою, яку вважають дивною. Дівчина звертає його увагу на опале листя, краплини дощу, росу на траві, спілкування, і в якийсь момент Монтеґ розуміє, що можливе інше життя. Які перешкоди йому доведеться подолати?
Книжка вразила, хоча фантастика явно не моє.
І фінал вище всяких похвал. Коли читала про погоню думала “як же він розмотає цей клубок подій”. І я в захопленні.
Шокована трохи. Під впливом.
Книжка вразила правильним сюжетом “від щастя до нещастя”, а також просто неймовірними розмислами героїв, які спокійно можна розбирати на цитати.
Хоча б таке:
“Коли не хочеш, щоб людина стала нещасною через політику, не давай їй змоги роздивитися проблему з двох боків. Хай бачить лише один бік, а ще ліпше — жодного. Хай забуде, що існує така штука, як війна. Хай уряд нездатний, нестійкий, душить податками — це краще, ніж заворушення в народі! Головне — спокій, Монтеґ! Влаштовуйте різні конкурси, наприклад: хто краще запам’ятає слова популярних пісеньок, хто може назвати столиці штатів чи хто знає, скільки зібрали зерна в штаті Айова минулого року. Напихайте людям голови інформацією, яку не можна перетравити; захаращуйте їх нічого не вартими «фактами», аби вони переситилися, аби відчували себе «чудово поінформованими». І тоді вони вважатимуть, що думають, що рухаються вперед, хоч насправді й стоять на місці. І вони будуть щасливі, бо ті «факти» не змінюються. Але боронь боже втаємничувати їх у таку непевну матерію, як філософія чи соціологія — вони можуть спробувати пов’язати деякі речі та явища. А це призводить до меланхолії!”
Вам це нічого не нагадує?)
Рекомендую до прочитання.

Опубліковано у Книгоманія2017.