Зупинка

Фенні Флегг. Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»

У романі описується життя великої родини Тредгудів в невеличкому містечку у штаті Алабама, США. Сюжет охоплює період від першої половини ХХ століття до кінця 1980-х рр.

Сюжет будується навколо будинку престарілих «Трояндова тераса», куди до своєї свекрухи щотижня приїжджає 48-річна домогосподарка Евелін. Спілкування зі свекрухою дається Евелін тяжко, і вона заводить знайомство з іншою мешканкою будинку пристарілих – Нінні Тредгуд, яка захоплює Евелін розповідями про свою сім’ю. Родина Тредгудів протягом багатьох років пережила все – і радощі, і горе від раптової смерті близьких людей, і жорстокість з боку оточуючих, і несправедливі звинувачення. Але не дивлячись ні на що, усі члени родини зберегли людяність, доброзичливість і любов до ближніх. У тяжкі часи вони завжди допомагали один одному і всім, хто цього потребував, не вимагаючи відплати (і навіть під загрозою бути покаліченими за це). Тредгуди жили великою родиною, завжди підставляючи плече один одному. Вони не дивилися ані на колір шкіри, ані на віросповідання, ані на минуле людини – вони просто допомагали і підтримували всіх, хто до них звертався по допомогу.

Евелін надзвичайно захопили розповіді про сімейство Тредгудів, адже стосунки в її сім’ї будувалися по-іншому. До того ж, сама Евелін тяжко переживала свій вік й фізіологічні та психічні перебудови, що відбувалися в неї. Нінні Тредгуд вселила Евелін упевненість у собі, віру у свої можливості, що згодом (через важкі для Евелін ситуації перебудови стосунків із оточуючими людьми) сприяло тому, що вона змогла самореалізуватися у професійній сфері, розквітнути як жінка, підвищити свою самооцінку.

Не можу сказати, що роман захопив мене. Перші 50-60 сторінок було непросто зрозуміти, що до чого (через те, що було багато членів родини Тредгудів, адже у книзі розповідається про декілька поколінь Тредгудів; окрім того, у сюжеті перемішані історії з різних років життя сімейства). Також важко психологічно давалися деякі історії (занадто жорстокі).

Водночас, інші історії з життя Тредгудів були кумедними. Особливо запам’яталася історія про те, як єноту-полоскуну, який був домашнім улюбленцем дітей, давали крекери, і він інстинктивно мив їх під водою і дуже дивувався, коли вони зникали.

У цілому, книжка для мене пройшла спокійно. Вона трохи нагадувала мильну оперу. Але її безумовною перевагою є те, що вона показує цінність сім’ї і щирих родинних стосунків.

41/50

#Книга зі щасливим фіналом

#ФабулаКнигоманія2017_41

 

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.

Залишити відповідь