Ерік Ларсон "Диявол у білому місті"

Ерік Ларсон Диявол у білому місті

Як тільки побачила й прочитала про що книга, зрозуміла,що неодмінно маю її прочитати – і не помилилася)

Отже, для початку розберемося з назвою. Біле місто – це назва виставки, яка проходила у Чикаго в 1893 році. Ця виставка, будувалася як відповідь Парижзькій виставці, де було представлено Ейфелеву вежу, тому виставка в Чикаго мала виставити на вселюдний огляд, щось, що могло б зрівнятися з парижзькою виставкою або навіть перевершити її, на кону честь країни, а також шанс Чикаго, яке відоме тільки  свинобійнями. На планування виставки запрошують відомих і вправних архітекторів, одним з головних, як архітекторів, так і героїв, є Деніел Бьорнхем, непересічна особистість та визначний архітектор; саме на його плечі лягає відповідальність за виставкову ярмарку, саме він, незважаючи на постійні затримки, заборони  й нерозуміння з боку виставкового комітету зробив виставку такою, якою вона була. Дуже багато цікавого, а ще й базуючись на реальних фактах, вирізках з газет, інтерв’ю, спогадах та записах написано у книжці про виставку, здається, що з кожним архітектором читач знайомий особисто.

Але у книжці написано не тільки про виставку; чому ж “Диявол у білому місті”? Через Г.Г. Голмса ( можливо деякі вважають доцільним пистаи Холмс через “Х”, повірте, мені теж так більше подпобається, але Г більш ближчий аналог до англійської “Н”, до того ж повне ім’я данної людини Генрі Говард Голмс, тобто всі букви мають бути однаковими, а передати імена через Х не вийде) – теж дуже цікава особистість, але з іншого боку. Це не його справжнє ім’я, справжнє чекає на просторах книжки, так само як і багато його псевдонімів, а це взято саме через видатного Шерлока, у рік видання Сером Артуром Конаном Дойлем свого шедевру, хоча він і не вважав, свого детектива найвизначнішим зі своїх досягнень.
Книжка побудована таким чином, як зазвичай (чи то мені так здається) наукова фантастика або якісь триллери, від яких неможливо відірватися : розділ про одного персонажа, розділ про другого, в данному випадку розділ чи два про виставку, тоді розділ про Г.Г. Голмса. Це надає книжці своєрідної атмосфери, яка мені дуже подобається, навіть якщо комусь спочатку недовподоби читати, наприклад, про Г.Г.Голмса, то читають, щоб мати змогу читати про виставку, але події пов’язані і вже дуже скоро з адреналіном читається кожен розділ, а  в голові розгортається мапа і складаються пазли.

Мені книжка наздвичайно сподобалася, рекомендую

Книга заснована на реальних подіях – #ФабулаКнигоманія2017_3

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.

Залишити відповідь