19990549_1508092549255240_3048701901101592018_n

Еріх Марія Ремарк «Тріумфальна арка»

#ФабулаКнигоманія2017 #ФабулаКнигоманія2017_20

Це книжка, яку я цитувала у своїх шкільних творах.
Це книжка, з цитати якої починалася моя ораторська промова в училищі культури.
І так дивно, що один і той же твір, прочитаний у різний час розповідав мені різні історії.
Прочитавши її вперше, я не запам’ятала історії, а виписувала розумні і життєві цитати.
Такі, як наприклад: «Що може дати одна людина іншій, окрім часточки тепла? І що може бути більше цього?» або «Якщо хочеш щось зробити, ніколи не запитуй про наслідки. Інакше так нічого і не зробиш».
І здавалось тоді, в тодішні 16 років, що ніхто ніколи більш вдало не формулював такі житейські, зрозумілі думки…

Ця книжка розповідає про події, що відбуваються у Парижі наприкінці 30-х років ХХ століття.
Равік (вигадане прізвище головного героя) – хірург, біженець. У Франції працює без дозволу на медичну практику. Будучи колись провідним хірургом у Німеччині, в Парижі він оперує анонімно.
Пацієнти його не бачать, до них він заходить після того, як їх вводять в наркоз. Равік проводить операції замість двох менш успішних лікарів (хірурга та гінеколога).
Головний герой був двічі депортований до Швейцарії, в зв’язку з чим двічі міняв прізвище. Якщо б його впізнали був би ув’язнений щонайменше на півроку.
Равік проживає в готелі «Інтернасіональ», який теж має свій характер.
В цьому готелі проживають люди без документів, без реєстрації. І, відносно політичних змін у світі, у готелі міняються і портрети на стінах і гості.
Автор пише про життя біженців у Франції перед Другою світовою війною.
Про страх, байдужість та людяність.
Незручну і невигідну людяність без жодних прикрас.
Книжка, наповнена втратами, самотністю та смутком.
Написана блискучими та об’ємними образами.
Можна через сторінку виписувати якісь цікаві погляди на життя, чи занурюватись в черговий вичерпний опис епізоду/дії, перипетії до найменших деталей і без прикрас.
Багато філософських роздумів і цікавих висновків.
Деякі моменти, навіть, здаються занадто правдоподібно жорстокими.
Однієї ночі лікар рятує від самогубства жінку.
Ця звичайна, на той момент сіра і непоказна жінка просто випадкова перехожа.
І Равік ще не знає яка історія пов’яже його з нею, головною героїнею Джоан Маду.
В історії, як на мене, мало логічних персонажів. А жіночі персонажі в основному нещасні або жорсткі, або байдужі, або легковажні, або хворі.
Твір викликає багато переживань та переосмислень.

Книголюб-оглядач Олеся Венгринович

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.