A10F82D1-E72E-4436-A7DD-BCEA1D44B86A

Е.Хемінгуей «Фієста»

Буває, що на питання «Про що книга», можна відповісти двома-трьома фразами. А є книги, про які так одразу розповісти важко. Вони набагато об‘ємніші, ніж просто «про щось». Такі романи я люблю найбільше.
У «Фієсті» ніби й нічого надзвичайного не відбувається — герої спілкуються, відпочивають, подорожують, знайомляться з новими людьми, рибалять, танцюють… Але попри цей вдаваний спокій і повільний плин подій, роман пронизаний невимовною напругою — здається, ось-ось хтось покінчить самогубством або трапиться ще щось погане. Кожен з тих людей, які з першого погляду не мають ніяких турбот, крім відпочинку, носить свій невгамовний біль. Можливо, через те вони й постійно пиячать, адже залишатися тверезим в цьому жорстокому світі їм занадто боляче. Їхнє життя схоже на жорстоку, але видовищну фієсту, тільки кожен виходить на поєдинок не з биком, а скоріше з собою.
«Фабула» поставила завдання писати не рецензії до творів, а відгуки, тому я завжди намагаюся не займатися аналізом, а передати своє враження від читання. Отже, на мою думку, «Фієста» Хемінгуея — дуже атмосферний роман. Читати його, звісно, треба, впевнено раджу всім. Для мене це один з тих творів, який залишає по собі довгий післясмак, а це дуже цінно, адже думками постійно повертаєшся до почитаного, переживаєш його заново, переосмислюєш, і набуваєш таким чином новий досвід.

«Фієста» — перший роман, який приніс Хемінгуею відомість, тому відношу його до цієї категорії:

п.47. Перша книга популярного нині автора

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.