003

Джон Грін “Провина зірок”

 

– […]. Не всегда же получаешь желаемое.
– Неужели? – удивился он. – А я-то думал, что мир – это фабрика по исполнению желаний!
– А вот, оказывается, не так, – возразила я.

Ніколи я особливо не горіла бажанням читати цю книгу. Але вирішила, що не можу не ознайомитися з настільки нашумілою історією. Я, в принципі, люблю книги Джона Гріна. Його історії – це такий собі трохи філософський відпочинок.

Це, напевно, одна з небагатьох книг з трагічним фіналом, яка мені сподобалася. І я зовсім не спойлерю. Просто спробуйте знайти людину, яка навіть ніколи не чула, про що ця книга. Ну так ось. Книга мені сподобалася, хоч вона й невимовно сумна. І коли ти починаєш її читати, то очікуєш один фінал, але Грін все одно все перевертає догори дригом і закінчує історію так, як ви цього зовсім не очікували. Дякую йому за це.

Це дуже життєва історія. Усі ми чудово розуміємо, що хвороби не шкодують нікого – навіть дітей та підлітків, у яких попереду ще все життя. Могло б бути. Але в цьому житті все несправедливо. На жаль.

Це книга про перше кохання, про стосунки з батьками, про філософію підлітків. Її приємно читати, хоча під час читання тебе не покидає відчуття тривоги. Це те, що потрібно читати. Щоб не стати бездушними й черствими. Воно того варте.

Прочитано на тему “Книга з нещасливим фіналом”

#ФабулаКнигоманія2017, #ФабулаКнигоманія2017_42

Опубліковано у Блоги, Книгоманія 2017.

Залишити відповідь