рафиенко

Володимир Рафєєнко

Рафієнко (6)

Володимир Рафєєнко (1969) — український прозаїк і поет. Народився у Донецьку, в 1996 році закінчив Донецький національний університет за спеціальністю “Російська філологія і культурологія”. Надалі працював літературним редактором і провідним менеджером у донецьких видавництвах. Від липня 2014 року у зв’язку з війною вимушено живе в Києві.

Перші публікації Володимира Рафєєнка з’явилися на сторінках регіональних літературних журналів і альманахів у 1995 році. Після цього вийшли друком романи «Коротка книга прощань» (2000), «Канікули магів» (2005), «Незворотні дієслова» (2009), «Московський дивертисмент» (2011), «Літо заспіль» (2012) і «Демон Декарта» (2012). Його перу належать також поема в прозі «Флягрум» (2011) ізбірники віршів «Три дніпосеред тижня» (1998), «Приватний сектор» (2002) і «Переводи через дорогу» (2003). У 2016 році переклав українською книгу лауреата Нобелівської премії Світлани Алексієвич «У війни не жіноче обличчя».

 

Проза і публіцистика письменника друкувалися в США, Швеції, Німеччині, Австрії, Польщі, готуються переклади чеською та словенською мовами.

Володимир Рафєєнко — лауреат цілого ряду престижних літературних премій. Зокрема роман письменника «Демон Декарта» у 2014 році було удостоєно премії НОС («Нова словесність», Москва), «Російська премія» (Москва) присуджувалася письменнику за романи «Московський дивертисмент» (2011) і «Демон Декарта» (2013). А в 2016 році Володимир Рафєєнко став лауреатом премії Володимира Короленка (Київ) за «Коротку книгу прощань».

 

Зі свого боку, видавництво «Фабула» висловлює глибоку вдячність чудовому письменнику за надання права першої публікації нового роману «Довгота днів». 

 

https://www.facebook.com/vladimir.rafeenko

Опубліковано у Автори.