2

Серія “Століття”

Джон Бакен

Джон Бакен (1875 — 1940) практично не відомий українському читачеві, а він же був не лише першокласним письменником, автором неперевершених «шпигунських» бестселерів, але й одним із найбільш розумних, проникливих і далекоглядних політичних діячів Великої Британії та Канади. Біографія його унікальна: виходець із родини шотландського пастора-кальвініста, він закінчив юридичний факультет університету в Глазго і зайнявся журналістикою в Лондоні, а потім став секретарем лорда Альфреда Мілнера — верховного комісара імперії у справах африканських колоній.

Протягом двох із половиною років він супроводжував свого патрона у Південній Африці в розпал Англо-бурської війни (1899 — 1902), а в роки Першої світової війни став європейським кореспондентом британської «Таймс» — і водночас секретним співробітником британської розвідувальної служби в чині лейтенанта. У 1915 році вийшов друком його перший «шпигунський» роман «Тридцять дев’ять сходинок», що мав гучний успіх. Саме тут склався привабливий образ героя, що згодом кочував сторінками численних книг Бакена, — Річарда Ханнея, відставного армійського офіцера, який співробітничає з британськими спецслужбами.

За романом «Тридцять дев’ять сходинок» у 1935 році видатний Альфред Хічкок зняв один із найкращих своїх фільмів, потім були екранізації в 1959 і 1978 років, а в 2008 році режисер Джеймс Хоуз зняв сучасний римейк цієї хвилюючої історії.

уортон

Едіт Уортон (1862 — 1937) — видатна американська романістка, авторка тринадцяти великих романів, найвідомішим із яких залишається «Епоха незайманості». Завдяки цій книзі письменниця в 1921 році стала першою жінкою, яку було удостоєно Пулітцерівської премії.

Едіт Уортон народилась у Нью-Йорку, в заможній аристократичній родині. Дитинство і юність вона провела в Європі, де зійшлася з багатьма знаменитими письменниками того часу, в тому числі й із Генрі Джеймсом, класиком англо-американської літератури. В 1908 році, вже будучи відомою письменницею, вона покинула чоловіка  і втекла до Франції, де почався її багаторічний таємний роман із Мортоном Фуллертоном, журналістом британської «Таймс».

У роки Першої світової війни Едіт Уортон працювала журналісткою «Таймс», майже постійно перебуваючи на лінії фронту. За самовіддану допомогу біженцям із районів бойових дій у 1916 році у ряд Франції нагородив її орденом Почесного легіону. До кінця днів Уортон жила у Франції, і лише одного разу — в 1923 році — відвідала США, щоб узяти участь у церемонії вручення їй почесного докторського ступеня Єльського університету.

Кілька книг Едіт Уортон уже в наші дні покладено в основу фільмів і серіалів, серед яких особливе місце займає блискуча екранізація «Епохи незайманості», яку знято в 1993 році Мартіном Скорсезе з Мішель Пфайффер і Вайноною Райдер у головних ролях. Фільм цей зібрав величезну кількість престижних нагород і премій, та запорукою його успіху стали, перш за все, чудовий сюжет і майстерність письменниці.

 

 

Опубліковано у Автори.